Купити демілітаризовану техніку з рук чи підібрати на полі бою - так добровольчі батальйони забезпечують себе тим, що вже тривалий час просять у Міноборони. Водночас у мережі з'являється чимало нарікань на те, що саме відомство продає військове спорядження замість постачати на фронт.

Цей БРДМ 79-го року випуску незабаром рушить у центр бойової підготовки на Одещині. Добровольців там навчатимуть військової справи.

Марк Гордієнко, представник Ради громадянської безпеки м. Одеси:

- Эта техника, плюс еще мы размышляем по поводу другой техники, будет в этом военно-патриотическом лагере осуществлять свои функции. Плюс будет использована в доставке нашей гуманитарной помощи. Она находилась в частном владении. Мы ее просто выкупили, отремонтировали.

Такі машини через оголошення вишукують і для фронту. Втім, це не бойова техніка, а демілітаризована.

- Демілітаризована техніка - це, грубо кажучи, наприклад, яка-небудь бронемашина, з якої знятий кулемет.

Проте майстри в добровольчих батальйонах модернізують таку броньовану техніку вже для фронту.

Ярослав Бабич, керівник мобілізаційного центру батальйону Азов:

- Наприклад, БРДМ, або ще вона називається "машина хімічної розвідки", останній раз була придбана нами за 12 тисяч доларів. Це в той час, коли до війни її можна було придбати в хорошому стані за 20 тисяч гривень. Тобто попит обумовлює пропозицію.

Здобути ж бойову техніку добровольці намагаються у ворога - підбирають на полях те, що він покинув. Зокрема так вояки Азову захопили танка.

Ярослав Бабич, керівник мобілізаційного центру батальйону Азов:

- Його треба відремонтувати, і ми зокрема зараз здійснюєм набір екіпажу для цього танку.

На запитання, чи можна в Україні купити бойову техніку, в Азові твердо відповідають - ні. Інформація про те, що Міноборони ліворуч і праворуч збуває спорядження, яке мали б доправити добровольчим батальйонам, з'явилася в кількох ЗМІ. Військове відомство нібито наторгувало 84 мільйони гривень. Втім, його чиновники запевняють - за 2014 рік нічого не продали.

Юрій Повх, радник міністра оборони України:

- Що стосується БРДМів, то минулого року їх було продано 8 одиниць, цього року вони не продавались. Так само є неправдивою інформацією що начебто продавалися Камази, в 2013-14 році не було жодного контракту щодо реалізації Камазів, що знаходилисьб на балансі Міноборони.

Те, що продавали, є так званим надлишковим майном. Його перелік визначає урядова постанова, терміну дії якої в серпні не продовжили й заборонили Мінооборони збувати будь-що.

Валерій Гелетей, міністр оборони України:

- З першого мого дня, з 4 липня я заборонив будь-яке відчуження, ви не знайдете, будь-яке відчуження Міністерства оборони, починаючи від незначних речей.

Втім, чому це зробили лише в серпні - питання риторичне. Що і кому Міністерство оборони продавало ще з двотисячного року - вивчає Генпрокуратура.

Віталій Ярема, генеральний прокурор України:

- Ми розслідуємо одне загальне кримінальне провадження, в рамках якого досліджуємо діяльність міністрів оборони, в тому числі двохтисячних років, починаючи з 2001, 2003, коли найбільша кількість продавалась військового озброєння. Якщо це військовослужбовець, то він попадає під військові злочини, якщо це керівники підприємств Укроборонпрому, бронетанкових заводів, ви знаєте, що у нас є провадження по Київському, Львівському заводах, то це посадові злочини.