Уже п'ять місяців в Україні діє закон про утилізаційний збір для автомобілів. Весь цей час покупці нових іномарок доплачують за майбутнє знищення транспорту. На відміну від тих, хто обрав вітчизняне авто. Тутешні ж виробники мали створити мережу утилізаційних центрів.

Mотлох на колесах зникне з вулиць, а український автопром неабияк розквітне. Приблизно таким було гасло чиновників, які презентували у вересні торік новий закон "Про утилізацію транспортних засобів". Його механізм тоді змальовували досить просто. Покупці ввезених з-за кордону машин платять спеціальний збір. Звільнені ж від нього вітчизняні виробники будують центри, де нищитимуть старі автомобілі. Та минуло вже майже півроку. Власники іномарок слухняно вносять гроші - утилізаційний збір вже дав у бюджет понад 400 мільйонів гривень. А ось про підприємства, де ліквідовують непотрібних залізних коней, чутно небагато. Хоча їхній перелік давно виклали на сайті Мінпромполітики.

Це Маріупіль. Вказану на сайті міністерства адресу знайти так і не вдається. Натомість поряд - звичайна авторозбірка. Тут не утилізують.

Юрій, власник авторозбірки:

- Занимаюсь машинами давно, у меня авторазборка своя. Вот здесь на Макара Мазая. По Макара Мазая 25 даже не знаю такой адрес, не слышал про автоутилизацию.

А це Черкаси. На вулиці, де мають нищити машини - самі житловы будинки. 

- Вперше чуєм таке од вас. Я тоже живу тут з 55 года. Тоже такого не знаєм. Да вообще вперше чуєм.

- Старі машини здають тіпа в чермет, твоя фірма находиться? Ну да, так що ж ето за брехня. Ну откуда я знаю.

Місце, де готові взяти авто на утилізацію, ми таки знайшли. У Броварах під Києвом, в салоні є спеціально облаштований майданчик. Втім, на ньому - порожньо.

Олександр Чаленко, керівник відділу корпорації УкрАВТО:

- Люди звонят постоянно, особенно это люди в возрасте. И у которых машины по 30-40 лет. И они первый задают вопрос, сколько вы нам заплатите. И уже второй-третий - как мы можем сдать автомобиль.

Воно й не дивно. Адже хоча законотворці обіцяли 12 тисяч гривень компенсації за кожне старе авто, порядку виплат уряд так і не прописав. Коли це зробить - невідомо. Киянин Анатолій каже - міг би стати клієнтом утилізаційного центру. Утім задарма машини віддавати не хоче.

Анатолій, мешканець м. Києва:

- Эвакуатор вызвать? Или лучший товарищ на буксире потянет? Я должен их все равно отблагодарить, деньги потратить. Я не хотел бы сдавать автомобиль за безплатно совсем, лучше его разобрать на запчасти, может быть, кому-то надо крыло, кому то мотор, кому-то печка, радиатор.

За що ж платять покупці ввезених до України машин? Питання досі відкрите. А всім, хто страждає від утилізаційного збору, лишається хіба що обурюватися.

Олег Назаренко, голова Всеукраїнської асоціації автоімпортерів:

- На самом деле эти бумажные пункты были созданы для того, чтобы получить освобождение и не платить налоги. Проблемы утилизации в Украине не сущетствует и не будет существовать в стране, где воруют оградки на кладбищах и воруют канализационные люки и сдают на металлолом.