В'язні без права на звільнення. Вихованці інтернатів для дітей з психічними відхиленнями, навіть дієздатні, не мають жодного шансу на повноцінне життя. До кінця своїх днів вони мусять бути або в цих установах, або в будинках для людей похилого віку та інвалідів. Тим з них, хто може й хоче жити самостійно, лишається одне - тікати.

Олександрові - 27. Сирота, вихованець інтернату для дітей з психічними відхиленнями. Нині його домівка - Звенигородський будинок для інвалідів та старих. Втім, молодик дієздатний. Тож згідно із законом може порядкувати власним життям. Проте на практиці все інакше. Документів вихованцеві не дають.

Олександр Осипенко, вихованець Звенигородського будинку-інтернату для інвалідів та старих:

- Хочу выбраться из дома престарелых, но для того, чтобы выбраться, директор говорит: если ты хочешь выбраться, тебе нужен поручитель либо девушка. Ищи себе девушку, так проще будет. Женился и нормально.

Знайти поручителя, житло й роботу сироті з психічними вадами та ще й без документів - нереально. Тож лишається - тікати. Коли ж спіймають - повертають назад як злочинця.

Олександр Осипенко, вихованець Звенигородського будинку-інтернату для інвалідів та старих:

- Звонят в интернат, с интерната приезжают, одевают на меня наручники, я говорю - подождите, я что, криминалист какой то или что? Куда вы на меня наручники надеваете? Надели наручники, поехали снова в интернат. Проходит неделька, как я снова оттуда сбегаю.

Тікає, бо мріє про інше життя - знайти гуртожиток, роботу й жити серед нормальних людей. Адже в будинку для інвалідів його оточують пацієнти с тяжкими психічними відхиленнями. Олександр боїться, що з часом і сам перетвориться на такого. В установі натомість відповідають - відпустити вихованця не можуть, бо нікуди. А тут він має і помешкання, і кількаразове харчування.

Василь Чорновіл, директор Звенигородського будинку-інтернату для інвалідів та старих:

- Куди його сьогодні відпустить, цю людину? Ряди бомжів поповнити? Держава на нього сьогодні 3300 витрачає коштів, куди його сьогодні відпустити? Відпусти і все, ходить, так як він зараз в бігах, десь буде щось шукати. Якби постало питання йому віддати документи, ми не маєм права видавати документи, тому що є головне управління.

Сам молодик, хоч і має легку розумову відсталість, мислить тверезо й переконує: тримають таких, як він, в інтернатах, бо це вигідно державі. З пенсії пацієнта будинок отримує 75 відсотків коштів, до рук самих хворих потрапляють копійки. А якщо вихованцеві роблять довідку про недієздатність, усі гроші - а це приблизно 900 гривень - забирає установа.

Олександр Осипенко, вихованець Звенигородського будинку-інтернату для інвалідів та старих:

- Слава богу скажи, что мы тебе эту справку не сделали, а зараз пришел наказ делать такие справки. Говорю, подожите, то вы гробите людям життя. Как можно так? Но это не от нас зависит, это через Черкассы, управление.

Михайло - вихованець Смілянського інтернату. Його суд визнав недієздатним. Тож покинути установу він може лише з опікуном, якого годі знайти. Хлопець тим часом рветься на волю. Тікав уже 22 рази.

- Я ж сказав тоді ще, я - тільки свобода, і більше нічого.

В інтернаті кажуть - недієздатна людина сама не виживе. А як втримати вихованця - не знають.

Надія Риндина, заступник директора Смілянського дитячого будинку-інтернату:

- Йому МСЕК призначив групу інвалідності, друга група інвалідності довічно. Непрацездатний. А далі іде правовий статус. Коли визнається дієздатний чи недієздатний. Чому, тому що він не може адаптуватися в навколишньому середовищі, не може відповідати за свої вчинки, і тим паче зробить так, щоб життя у нього було нормальне.

Зі слів юристів, усі інтернати послуговуються застарілими внутрішніми інструкціями, які рекомендують тримати навіть дієздатних вихованців у спеціалізованих установах.

Іван Боднарук, юрист:

- Представники таких закладів спираються на рекомендацію, але навязують це нібито як наказ. Якщо керівництво таких закладів не надає такі документи, їх можна отримати через правоохоронні органи, наприклад, через прокуратуру, яка винесе відповідний припис на видачу таких документів, або відповідно через суд.