В Європі їх називають сплячими поліціянтами, у нас вони відомі як лежачі. Це не ліниві працівники правоохоронних органів, а штучні перешкоди на дорозі. Їхнє призначення - змусити водія пригальмувати й пропустити пішохода. Та в Україні чимало цих стримувачів покладено де і як доведеться. Деякі навіть загрожують автомобілеві небезпекою.

Ось такий лежачий поліцейський встановлений на столичній вулиці Мельникова. Він не має жовтої розмітки, а водії спортивних автівок його взагалі не можуть подолати. Все, що лишається, - розвернутися, або ж просто з’їхати з дороги.

Володимир Дорошенко, майстер СТО:

- Включаю аварийку, если за мной уже автомобили, то выхожу, показываю, что нужно отъехать, потому что для меня уже вопрос закрыт.

Чиновники визнають: таких суворих обмежувачів швидкості у Києві чимало.

Микола Чорний, головний інженер КП "Київдорсервіс":

- Асфальтні. Вони, які були встановлені раніше, вони можуть не відповідати ДСТУ - по ширині, по висоті. Машини із низькою посадкою можуть задівати дном чи іншою деталлю лежачого поліцейського.

У "Київдорсервісі" зазначають: лежачі поліцейські нового зразка більш гуманні до автівок, бо відповідають єдиному стандарту: до п'яти сантиметрів заввишки з обов'язковою жовтою розміткою. На дорозі зазначені перешкоди добре видно, тож вони не завдадуть автівці шкоди. Водії та майстри СТО сприймають таке твердження доволі скептично. Адже кермувальники часто не помічають несподіваної перешкоди на дорозі.

Володимир Дорошенко, майстер СТО:

- Если не притормаживаем - страдает амортизаторы, страдает рулевое управление, шаровые, то есть, в принципе, страдает вся ходовая. Если брать поддон двигателя, то это уже если еще не остановится в добавок - это ремонт двигателя. То есть, это и 2 и 3, и 5 тысяч долларов в зависимости от марки автомобиля.

У "Київдорсервісі" впевнені: не помітити нових обмежувачів швидкості важко. Адже ще 2006-го року розробили держстандарт, за яким такі штучні нерівності розміщують на дорозі. Розташовують їх поблизу навчальних закладів, нерегульованих переходів за межами перехресть, біля місць масового відпочинку.

Микола Чорний, головний інженер КП "Київдорсервіс":

- Лежачі поліцейські мають позначатися, перш за все, перед місцем встановлення вони повинні позначатися дорожніми знаками. На знаках повинен бути обов'язково знак: пагорб, знак обмеження швидкості. Може бути знак рекомендованої швидкості. Вони повинні мати, мінімум, 30% жовтого кольору.

Якщо перешкоди поблизу шкіл вітають і пішоходи, і водії, то в інших місцях штучні обмежувачі швидкості лише дратують власників автівок.

Влад, водій:

- Убивается ходовая, многие водители просто не знают, как через них переезжать правильно, особенно ученики, поэтому потом происходят поломки, и этого дорого стоит. В Европе уже ввели полицейские, которые как бы дают иллюзию горбика, и водитель уже видит, и заранее останавливается.

Віталій, водій:

- Где они мешают? На трассе мешают. Просто едешь - груз бывает разный, и тут полицейский лежит. Как-то оно с практики можно делов больших натворить.

Чи насправді такі обмежувачі швидкості допомагають, замислюються й чиновники. Так, у Полтаві міська влада визнала їх неефективними, тому нових більше не встановлюватимуть. А в Києві автолюбителям головного болю додасться - у ближчі 2 роки змонтують три сотні штучних перешкод.