На Дніпропетровщині хлопчика ділять поміж собою дві родини. А все - через канцелярську помилку. Одинадцять років дитина прожила з опікункою, яку називала мамою. Аж раптом з'являється справжня ненька з бажанням забрати малого. Чи можливо це, і як від того дитині?

Тихе українське село Євецько-Миколаївка. А пристрасті тут вирують як у мексиканських серіалах.

Любов Кулаковська, названа мати:

- Сейчас 38 человек в семье.

Любов Миколаївна - багатодітна мама. Утім, більшість дітей їй нерідні. Жінка - їхня опікунка. Нині вона виховує чотирьох школярів. Серед них й Іван. Його місячним забрали з лікарні. Рідні від нього відмовились ще в пологовому будинку.

Любов Кулаковська, названа мати:

- Написано на таком маленьком листочке в клеточку: "Ребенок здоров, подлежит усыновлению".

У названій сім'ї хлопець уже одинадцять років. Разом тут долали хвороби, вчилися, працювали й відпочивали. А нещодавно в будинок завітали працівники служби у справах дітей із приголомшливою новиною.

Любов Кулаковська, названа мати:

- Приехали, и вот, сидят на диване, и Кучеренко говорит: "Любовь Викторовна, познакомитесь: вот родители Вани".

Отак просто, після десятка років, вони прийшли сповістити дитину про своє існування і прагнення її забрати. Таке право мають, бо, мовляв, хлопець лише під опікою, а не всиновлений. Та чи так поспіхом?

Любов Кулаковська, названа мати:

- Я не допущу, чтобы ребенка насильно забрали.

Утім, саме так вирішила комісія з прав дитини при райдержадміністрації: негайно повернути хлопця біологічним батькам. Самого малого ніхто не спитав.

Ваня:

- Я их не знаю, я их не люблю. Маму давно уже и знаю и люблю.

Отака нині думка Вані. До новоявлених батьків він уже мусить переїхати, проте не хоче.

Ваня:

- Меня хотят заселить в одну маленькую комнату, там негде мне заниматься, вещи сложить.

"Свідок" вирушив до села Піщанки, де мешкають батьки хлопчика, щоб з'ясувати: навіщо їм так терміново потрібно повернути сина, ще й після одинадцяти років мовчання. Біологічна мати спілкуватися зі знімальною групою відмовилася. Виступила бабуся. Запевняє: дитину прагнули забрати одразу після написання породіллею відмови.

Бабуся хлопчика:

- Я обратилась в детское отделение. Они сказали - это месяца, может, два прошло - я таки добилась, куда они отдали ребенка. Они сказали, что его отдали на усыновление. А кто мне скажет, если ребенка отдали на усыновление? Это уже секрет.

Тому й не шукали хлопця стільки років. Як дізналися, де він - не кажуть. З'ясувати це "Свідок" вирішив у службі у справах дітей. Виявляється, то чиновники самі відшукали біологічних рідних малого, щоб… позбавити їх батьківських прав. Цього, чомусь, не зробили одразу після відмови від щойно народженого. Довідалися ж про помилку випадково, коли впорядковували базу інформації про дітей, що зростають без батьків.

Людмила Грицків, заступник голови Новомосковської райдержадміністрації:

- В цій системі заповнюється для дитини анкета, клітиночки. Виникло - дитина у нас без статусу, ось ми цим почали займатися, розумієте?

Із шансу повернути малого й скористалися батьки.

Людмила Грицків, заступник голови Новомосковської райдержадміністрації:

- Дізнавшись, що дитина не усиновлена, не захотіли, щоб їх позбавляли цих батьківських прав, а захотіли повернути дитину в родину.

Їхню кревність має підтвердити експертиза - так уважають у прокуратурі. А ось чиновників, що поквапом вирішили владнати проблему, покарають.

Ігор Степанов, Новомосковський міжрайонний прокурор:

- Поза увагою органів у справах дітей залишився той факт, що не в повному обсязі виконані вимоги законодавства. Саме щодо захисту прав дитини, у зв'язку з чим винні особи будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Остаточну крапку в цій історії має поставити суд. Саме представникам Феміди вирішувати, з ким ліпше житиметься хлопцеві.