Їх називають дітьми нового часу. У них аура кольору індиго, надможливості, високий рівень інтелекту. Таких індивідумів народжується дедалі більше, стверджують науковці. І майже що другий школяр сьогодні - це дитина-індиго.

Бейбі-бум нестандартних дітей приписують сімдесятим рокам минулого століття. Тоді біоенергетик Ненсі Ен Теп у деяких новонароджених помітила індиго ауру. Тему підхопили деякі науковці й почали вивчати феномен "індиго".

Олена, дослідниця аури:

- Это сильная и мощная энергия, и дети, имеющие включения в своем поле, такие включения, отличаются неким взрослым отношением к жизни.

У цьому пересвідчилася Ольга Чередниченко, викладачка біології в одній із донецьких шкіл. Її учениця відмовилася складати іспит за шкільною програмою. Мовляв, на теорію еволюції має власний погляд. Учителька не розгубилася: дозволила учениці висловлюватися. Так вона й познайомилася з "фіялковими" дітьми.

Відтоді виховання індиго, то її хобі. Появу цих дітей уважає еволюційним процесом. А спершу збагнула: звичні методи виховання для нового покоління непридатні.

Ольга Чередниченко, консультант з екології свідомості людини:

- Их нельзя воспитывать авторитетами: кушай кашку, полетишь в космос, будешь как знаменитый космонавт. Они более ориентируются на наш личный пример.

А найбільше - на приклад батьків. Через це стільки сварок між поколіннями. Діти-індиго надто цінують життя, щоб його марнувати, запевняє Ольга.

Ольга Чередниченко, консультант з екології свідомості людини:

- "Мой папа прожигает свою жизнь. Папа приходит домой, бутылочка пива, и на диван с телевизором."

Окрім високого інтелекту та невизнання авторитетів їх вирізняє різка зміна настрою. Та вони розуміють життя, інколи їхні міркування зовсім недитячі. Можливо, тому сидіти на місці й слухати викладача їм дуже тяжко.

Тетяна Скрипник, старший науковий співробітник інституту спеціальної педагогіки АПН:

- Якщо поєднати всі характеристики, вони насправді відомі серед фахівців психіатричного та психопатологічного профілю: це симптоми гіперактивності та дефіциту уваги.

А це не завжди ознаки геніальності. Це розлад, унаслідок незначних порушень мозкової діяльності: домінує розум, адаптуватися ж у соціумі тяжко.

Андрій, киянин:

- Я могу даже описать то состояние на уроке. Тебе видится такая пружина, и если ты не будешь двигаться, то она тебя разорвет.

Тетяна Скрипник, старший науковий співробітник інституту спеціальної педагогіки АПН:

- В незнайомому приміщенні вони будуть все мацати руками, розглядати, дивитися, у них немає відчуття дистанції, вони можуть підійти до незнайомої людини, безцеремонно її розглядати, ставити інтелектуальні питання.

Найтиповіша така поведінка для дошкільнят і учнів молодших класів. Тоді дитина дістає статус інваліда. Синдром лікують медикаментами й сеансами у психологів. Тож фахівці радять батькам уникати ярлика "індиго". Нині діти справді народжуються іншими. Але на те є свої причини.

Юрій Ірхін, психолог:

- Банальный пример, сколько было каналов на ТВ? Один, и который включался 2 часа в день. Современного ребенка в 5-10 лет очень сложно чем-то удивить, для него открытий практически нет, он уже все познал: через ТВ, Интернет, общение.

Ось і чотирирічна Настя знає все про нинішню епідемію.

Людмила, няня:

- Настена хочет, всегда хочет, чтоб возле нее кто-то находился. Общаться хочет, она молчать не любит.

Малій увагу приділяють, бо люблять її над усе. Саме так радять чинити і фахівці: тоді дитина зростатиме нормальною.

Олена Ткаченко, Олександр Токарев, Ігор Молчанов, НТН.