Жахлива трагедія в Донецьку: голова родини розправився зі своїми близькими. 70-річний майор міліції у відставці застрелив дружину, зятя та онучку. Намагався вбити й доньку, але вона встигла втекти. Коли правоохоронці штурмували забарикадовану оселю, дідусь наклав на себе руки.

Київський район Донецька. Близько 13-ої години. Люди почули постріли, й перелякані зателефонували до міліції. І не помилилися. У сусідньому будинку розпочиналася кривава бійня. На подвір'ї правоохоронці знайшли тіло 25-річної жінки, а за хатою побачили поранену доньку господаря. Сам озброєний ветеран міліції забарикадувався в оселі.

Сергій Ласковий, керівник Київського РВ міліції м. Донецька:

- Попытка ведения переговоров с подозреваемым успехом не увенчалась. Было принято решение о штурме дома сотрудниками спецподразделений "Беркут" и "Сокол".

Удершись до приміщення, правоохоронці знайшли ще два закривавлених тіла. Не дихав і сам господар - укоротив собі віку, коли бійці почали штурмувати будинок. Сусіди досі не можуть оговтатися від цього жаху.

Єгор Єфремов, сусід:

- Нормальная, отличная семья была: зять - нормальный мужик был, и дети, и внучка, и дочка. Внучку он застрелил, зятя застрелил, и жену застрелил, а сам себя зарезал, не застрелил, а зарезал.

Сергій Ласкавий, керівник Київського РВ міліції м. Донецька:

- При этом оставил предсмертную записку - текст, который заключался в следующем: "За свои ошибки я плачу самой дорогой ценой. Этот мир свел меня с ума".

У Донецькому юридичному інституті, де кілька десятиліть працював правоохоронець, теж шоковані. Загиблий був людиною честі.

Василь Лямзенко, голова організації ветеранів Донецького юридичного інституту:

- Он был у нас, в свое время, начальником службы арттехвооружения, служба, в которой на учете каждая единица: от патрона до самой мелочи. Никогда не было замечаний. Я плохого ничего не могу сказать, он у меня в подчинении был, лет восемь назад, он активно работал в нашей ветеранской организации.

Брат ветерана дізнався про трагедію від своїх дітей. Тепер усі разом міркують, що могло змусити чоловіка похилого віку скоїти такий страшний злочин.

Юрій, брат загиблого:

- В Чернобыле был, в Карабахе несколько раз, в Сартане - куда Родина посылала. Что могло случиться?

- Может быть, от безысходности.

- А почему вы так считаете?

- От безысходности. Ветераны никому сейчас не нужны, инвалиды, ветераны.

Тепер родичі готуються до поховання чотирьох близьких людей. Причини трагедії з'ясовує слідство.