Телеканал НТН
Повідомити новину

Новини каналу

28 жовтня 2011, 11:42 Допоможіть
Вікторія Ватаманюк (13 років) - остеогенна саркома, протезування ноги
Вікторія Ватаманюк (13 років) - остеогенна саркома, протезування ноги

Вона мріяла танцювати, а тепер її головна мрія - стати на ноги, а там вже якось буде, не пропаде ... Швидко ж їй, 12-річній дівчинці з Івано-Франківщини, довелося стати дорослою. А почалися всі негаразди в жовтні 2010 року, коли Віка почала кульгати, ніяких ударів і падінь, нібито, не було, тому мама відразу, коли запідозрила недобре, почала мотатися по лікарях, не чекаючи, поки заболить. Тим більше, що мазі, які звичайно використовуються в таких випадках, не допомагали.

19 січня 2011 в Національному Інституті раку, в Києві, після проведення біопсії був встановлений діагноз - остеогенна саркома лівого стегна, а вже 14 лютого почалося лікування дитини. Вікторії зробили 6 передопераційних хімій, після яких за планом наступним було обстеження, операція з видалення ушкодженої кістки і протезування. Можливість поїхати до Німеччини на консультацію до місцевих хірургів-онкологів, що з’явилася в цей момент, перевернула їх життя. Там два професори з двох різних клінік в один голос заявили, що протезування є життєво небезпечним для дитини, так як пухлина проросла в м'які тканини, а єдиний вихід, крім ампутації - це ункерпластіка. Цю унікальну операцію роблять лише кілька лікарів у світі, один з яких - проф. Хільман в Німеччині, суть її полягає в тому, що дитині нижню частину ноги (від коліна до п'яти) пришивають до стегна, спочатку ампутуючи стегно, уражене саркомою. При цьому частина ноги, яку пришивають, перевертають таким чином, що п'ята "дивиться" назовні. Таким чином, вона бере на себе функцію колінного суглоба, на який кріпиться знійомний протез. Перевага в тому, що, маючи свій "колінний суглоб" людина зможе без проблем бігати, кататися на роликах, нормально ходити, навіть танцювати.

Навіть зараз Люба, мама дівчинки, розповідає про все це як про пройдений етап, а тоді після почутого і побаченого вона могла лише плакати, і тільки слова Віки про те, що це краще, ніж ампутація, привели її до тями. Виявилося, її дитина набагато мудріша й сміливіша, ніж вона думала.

Вже потім був важкий шлях до Німеччини, операція, процес відновлення. Чого тільки коштувало звикання до знеболюючих препаратів, якого ще не було в практиці німецьких лікарів. Дівчинку з працею повернули до нормального стану. Тепер і ці проблеми вже позаду, залишається лише зробити вирішальний ривок - 2 хіміотерапії, протезування та реабілітація в Німеччині.

Після операції професор Хільман зробив Вікусі подарунок, який не оціниш ні в які гроші. Він організував зустріч дитини з дівчиною, якій він багато років тому провів таку ж операцію, а тепер ця вродлива молода дівчина проходить практику в їх лікарні, вона - майбутній лікар, і якби вона не підняла штанину брюк, Віка з мамою так би й не повірили, що в неї протез.

"І я буду такою ж, уявляєш, мамо?" - це були перші слова дитини після того, як "подарунок" пішов. Очі Вікі вперше засяяли за дуже довгий час. Тепер вона може мріяти ... про те, як буде ходити без милиць, хизуватися в спідниці, танцювати, та й просто жити, як усі. І ще вірити, що все обов'язково вийде, по-іншому і бути не може. Така тендітна, маленька, але неймовірно сильна і терпляча у свої-то роки.

І дуже шкода, що у свої дванадцять вона прекрасно розуміє, що у її самої головної мрії є ціна. З моменту початку лікування витратили вже майже 20 тисяч євро, потрібно стільки ж ... Гроші потрібні будуть на все - від виготовлення протеза до реабілітації, необхідних обстежень та банального проживання та харчування. Папа Віки мотається днями без відпочинку, намагається заробити, він робить все, що може. Бабуся і дідусь дитини вже рік не бачили своєї пенсії, тому що все йде на Віку. Але вони прекрасно розуміють, що самим їм не впоратися. Усі знайомі, родичі, друзі віддали все, що змогли. Просити більше просто нема в кого. Залишається тільки дуже сподіватися на те, що знайдуться люди, які зможуть допомогти Вікторії здійснити її головну мрію - жити як усі!

З моменту виходу два тижні тому сюжету в програмі "Свідок" на картку прийшло 15 тисяч гривень. Сім'я безмежно вдячна всім відгукнувся, але допомога все ще дуже і дуже потрібна!

Реквізити для надання допомоги:

Поповнення через відділення Приватбанку № карти 4149437414677169

Поповнення через інші банки № рахунку 29244825509100

МФО 305299

ОКПО 14360570

Одержувач: Приватбанк

Призначення: Безоплатна фінансова допомога на лікування доньки, для поповнення карти № 4149437414677169, Петріняк Любов Василівна, ІПН 2854513128

(Прим. Петріняк - дівоче прізвище мами Віки)

ВебМані:

U394367970243

Z138860694018

E105242310140

Яндекс-гаманець:

410011096557993

Тел. батьків:

Мама Любов (096) 860-75-14

Папа Іван (097) 141-48-36.