Ані пари з вуст, коли харчі - до вуст. Саме за таким принципом пропонують поводитися відвідувачам незвичного закладу в середмісті Великого Яблука.

Ніколас Неуман, власник ресторану, автор ідеї:

- Уявіть: ви берете до рук, скажімо, свіжий салат, вдихаєте аромат, і ось-ось з'їсте його. Це очікування, коли міркуєте, як смакуватиме страва - неповторне. То ніби мікрокосм. Свідомість активується, ваші органи чуттів і мислення дають змогу відволіктися від світу й цілковито зануритися у процес. Навряд чи можна так насолодитися, коли під час споживання ви дивитися, приміром, телевізора.

Тривають мовчазні трапези по півтори години. Господар закладу каже: лише кілька разів на тиждень влаштовує такі вечері. Решту часу мешканці й гості Брукліну можуть базікати при столах, скільки їм заманеться. Запозичив же ідею сервісу Ніколас Неуман в Індії, коли жив там у монастирі відлюдником.

Ніколас Неуман, власник ресторану, автор ідеї:

- Відколи я повернувся - минуло 8 років. З собою привіз знання, які хотів інтегрувати в американське життя. У Нью-Йорку вкрай складно усамітнися. Місто немов вулик. Тож тішуся, що вигадав таке веселе й нескладне релаксування.

Думки ж і враження поціновувачів смачної кухні й неординарного харчування, які одними з перших відвідали "німий" заклад, різняться.

- Зізнаюся, зроду не відчувала таких емоцій. Спочатку дуже кортіло промовити бодай слово. А згодом збагнула, що потребувала цієї хвилинки тиші.

- Я дуже задоволена. Ти немов знижуєш темп, щоб знову рушити в мегаполіс - ніби по підживленню. Страви ж дивовижні.

- Як на мене - трохи нудно. При столі я звик спілкуватися з людьми. Мені бракувало розмов. Хоча наїдки дуже смачні.

Хоча чимало відвідувачів ресторану беруться наслідувати техніку й під час домашніх трапез.

Кейтлін, відвідувачка ресторану:

- Якось я спробувала снідати за цілковитої тиші. Заряду енергії вистачило чи не на цілий день. Неймовірно!

Коштує вечеря в мовчазному ресторані менше півсотні доларів.