Когда я ем - я глух и нем. Именно по такому принципу предлагают обращаться посетителям необычного заведения в центре Большого Яблока.

Николас Неуман, владелец ресторана, автор идеи:

- Уявіть: ви берете до рук, скажімо, свіжий салат, вдихаєте аромат, і ось-ось з'їсте його. Це очікування, коли міркуєте, як смакуватиме страва - неповторне. То ніби мікрокосм. Свідомість активується, ваші органи чуттів і мислення дають змогу відволіктися від світу й цілковито зануритися у процес. Навряд чи можна так насолодитися, коли під час споживання ви дивитися, приміром, телевізора.

Продолжаются молчаливые трапезы по полтора часа. Хозяин заведения говорит: лишь несколько раз в неделю устраивает такие ужины. Остальное время жители и гости Бруклина могут болтать за столами, сколько им заблагорассудится. Позаимствовал же идею сервиса Николас Неуман в Индии, когда жил там в монастыре отшельником.

Николас Неуман, владелец ресторана, автор идеи:

- Відколи я повернувся - минуло 8 років. З собою привіз знання, які хотів інтегрувати в американське життя. У Нью-Йорку вкрай складно усамітнися. Місто немов вулик. Тож тішуся, що вигадав таке веселе й нескладне релаксування.

Мысли же и впечатления ценителей вкусной кухни и неординарного питания, которые одними из первых посетили "немое" заведение, различаются.

- Зізнаюся, зроду не відчувала таких емоцій. Спочатку дуже кортіло промовити бодай слово. А згодом збагнула, що потребувала цієї хвилинки тиші.

- Я дуже задоволена. Ти немов знижуєш темп, щоб знову рушити в мегаполіс - ніби по підживленню. Страви ж дивовижні.

- Як на мене - трохи нудно. При столі я звик спілкуватися з людьми. Мені бракувало розмов. Хоча наїдки дуже смачні.

Хотя многие посетители ресторана берутся подражать технике и во время домашних трапез.

Кейтлин, посетительница ресторана:

- Якось я спробувала снідати за цілковитої тиші. Заряду енергії вистачило чи не на цілий день. Неймовірно!

Стоит ужин в молчаливом ресторане менее полусотни долларов.