Ціле село від цивілізації відрізала весняна повінь на Вінниччині. Старий понтонний міст розвалився. Нового так і не побудували - коштів немає. Тож аби купити харчі, отримати пошту та медичну допомогу, люди сідають у човни. І благають обласних очільників почути їхні волання про допомогу та навести переправу.

Сьогодні пан Олександр переправляється у такий спосіб вже втретє. З магазину возить хліб, цукор, борошно. Каже, харчами змушений запасатися заздалегідь. Бо невідомо, чи довго курсуватиме човен. 

Олександр Диць, мешканець с. Нової Миколаївки:

- Оце добре, що зараз є люди, які переправляють. А як нікого нема - то сам роздівся й переплив. Вода здорова, несе, зносе аж туди нижче, але переправляюся.

Вже чотири місяці селяни відрізані від цивілізації. Під час весняного паводку розвалився єдиний понтонний міст, що з'єднував село з районним центром. Ще кілька днів тому сюди ані поштар, ані лікар не могли дістатися.

Олександра Козлова, мешканка с. Нової Миколаївки:

- Ми на коняку ету дитину вечером. Посадили, переправили, визвали фельдшера, фельдшер визвав скорую помощь нам, ми завезли дитину в больницю, наложили йому гіпс. В 9 часов вечера. Не було врача. Я прошу врача - говорю - оставте ребенка на ночь. У нас такая ситуация. Как я с ребенком в 10 часов сейчас поплыву, у него в гипсе нога. Как я его сейчас в такую даль в гипсе понесу?  Врачи:у нас нет местов! Везли додому. Утром опять.

Нині переправою перейнялися рятувальники. Кажуть, поки ситуація була критичною - на біді селян почали наживатися підприємливі човнярі.

Олександр Кутовий, керівник підрозділу управління Держслужби з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області:

- Склалася ситуація, коли люди наживаються на біді - перевозять за гроші людей. От. Тому спільно було прийняте рішення про встановлення тут рятувального посту. Було складено графік. Згідно з яким працівники пожежно-рятувальної служби на човні переправляють людей, а також продукти харчування необхідні, медикаменти або представників медичної сфери для надання допомоги людям.

Місцеві оббили всі владні пороги. Та відповідь одна - грошей на новий міст немає.

- На даний час на річці Південний Буг високий рівень та швидка течія води. Що не дає можливості підняти затоплені понтони. На ремонт понтонного моста необхідні значні кошти, які відсутні у районному бюджеті.

Олександр Малицький, Воробіївський сільський голова:

- Ремонтні роботи по відновленню моста коштували 264 тисячі гривень. Так і ми цих коштів не отримали. Працює комісія. Вона має на протязі двох неділь прийти до якогось висновку, що робити дальше з мостом, чи його відновлювати. Но відновленню практично він не підлягає.

А поки комісія вирішує, що робити, мешканці села збирають підписи під листами до Президента та Уряду. І благають допомогти. 

Павлина Слободянюк, мешканка с. Нової Миколаївки:

- Одне для всіх прошу! Моста нам! Моста, щоб ми могли переїхати. Щоб нам скора могла прийти, забрати слабу людину! Довезти нам хліб!