 |
  |
Свіжий, а головне добротний шмат м’яса завжди червоного кольору. Консистенція – щільна. Ямка, що утворюється від натиснення пальцем, швидко вирівнюється. Кожен вид має свій специфічний запах. Саме таке м’ясце хотіли б уживати українці. Вони ж бо їдять на рік майже 60 кілограмів. Та якість цього харчу інколи сумнівна.
Людмила Радняна, керівник ГУ ветеринарної медицини в Черкаській області: «В даний час в світі складається складна епідемічна ситуація, тому без знання, з якої країни надходить продукція, а також без впевненості в тому, що вона була виготовлена в належних умовах ми не можемо допустити її до споживання».
На Черкащині правоохоронці затримали мікроавтобус, що перевозив майже 4 тонни усілякої вудженини. Частина продукції мала тавро польського виробника. Решта - взагалі невідомого походження.
Станіслав Герасименко, керівник відділу ветеринарної міліції: «В фургоні перевозиться м’ясна продукція, більше 3 тонн, без відповідних документів про якість і походження. На більшій частині продукції відсутнє маркування».
Такі випадки не поодинокі. Восени торік з Польщі до України намагалися завезти 22 тонни неякісного м’яса. За тридцятиградусної спеки його транспортували в автівках, не обладнаних холодильниками. Коли вантаж затримали, від продукту вже тхнуло.
Володимир Ворожанкін, заступник керівника Західного регіонального управління ДПС: «Ми отримали оперативну інформацію про можливе ввезення значної партії м’ясопродуктів через пункт Рава-Руська. В нас є ціла система кримінального аналізу згідно яких ми визначаємо категорії ризику перевізників».
Цей крам сумнівної якості на столи українців не потрапить. Вантаж утилізували. Налагодженню нелеґального польсько-українського «м’ясного» трафіку сприяють різниця цін і... недосконалість законодавства. М`ясо завбачливо везли невеличкими партіями по 2-4 тонни. А ціна таких обсягів не дає змоги порушити кримінальну справу. Тож зловмисники відбуваються невеликим штрафом. А ось споживачам такий харч здоров’я псує.
Ірина Вінницька, гастроентеролог: «Недоброкачественный продукт, белковый продукт может вызвать тяжелые очень отравления, там моментально развиваются болезнетворные микробы, вплоть до сальмонеллеза».
Свиня Чуня у свої півтора року важить майже 300 кілограмів. Зростає у приватному господарстві. Харчується не за графіком, а коли є апетит. Життя в української свині коротке - в середньому, два роки. Потім на базар, задовольняти апетити споживачів.
Тетяна, фермерка: «Тут індивідуальний підхід до тварини. Сало, вирощене у хазяїна, і смачніше, і корисніше, бо там немає емульгаторів і речовин для росту».
Проте навіть таке м’ясо можна зіпсувати. Якщо продавати його «з асфальту». Надто влітку. Температура й мухи зроблять свою брудну справу.
На стихійних базарах м’ясо продають дешевше, ніж на леґальних. Свинина по 50, а не по 60 гривень. Так само і з яловичиною. Проте фахівці попереджають – не заощаджуйте на власному здоров’ї.
Ірина Вінницька, гастроентеролог: «В лучшем случаи можно обойтись отравлением с рвотой, поносом, высокой температурой, когда этот токсический продукт будет выброшен».
Сергій Кияниченко, керівник ГУ з питань захисту прав споживачів КМДА: «Ми не розглядаємо порушення на стихійних ринках, тому що створення цього ринку - це вже є порушення».
На м’ясну і молошну продукцію скаржаться найбільше – зізнається Сергій Георгійович. Реагувати намагаються на всі скарги – виїжджають з перевірками. Проте покарати непорядних торгівців можуть тільки штрафами. Тож просять споживачів ретельно вибирати харчі.