Едуард Багіров, правозахисник:

- В средние века была традиция: когда назначали судью, показывали ему кресло - кожаное. И перед тем, как на него сесть, он понимал, что это не просто кресло, это кожа с предыдущих судей, которые взяли взятку.

Нині ж 21 сторіччя, і шкіру ні з кого не здирають. Судді стали недоторканими, і карають їх дуже рідко. Відтак люди все менше довіряють українській Феміді.

Наталя, мешканка м. Києва:

- Наші суди дуже заангажовані. Наші суди практично не виносять виправдальних вироків, тому що суди дуже продаються.

Микита, підприємець:

- 50 на 50. На предмет того, что суды, которым можно доверять, и тем, которым нельзя доверять.

Олеся, студентка:

- По опытам знакомых, в принципе, не совсем честные суды.

Вітчизняним судам вистачає й негативної самореклами. Один із останніх найгучніших прикладів - голова львівського апеляційного суду Ігор Зварич. У нього в кабінеті виявили чимало грошей. Той усе пояснив - так і виникла історія про найбагатшого колядника України.

Ігор Зварич, екс-голова Львівського апеляційного адміністративного суду:

- Я позичив 1 900 000 доларів США у колеги. Позикою, договором. Є в Українців звичка засівати кабінет, коли приходять. Хто копійками, хто гривнею, хто доларом.

Бути чесним дуже важко, ділиться екс-суддя Степан Семкович. Свого часу сам постраждав за правду. Пішов проти волі голови суду, в якому працював. Сам відмовився виносити незаконні рішення, тож керівниця вижила його з роботи.

Степан Семкович, колишній суддя:

- Приймала справу від прокуратури, МВС. Отримувала, викликала клієнтів. Коли "дозрівав" клієнт, заносилися гроші. Тоді вона розписувала справи заднім числом і тиснула на суддів. Це було неоднократно зі мною.

На думку фахівців, проблеми у вітчизняних судах пов'язані з їхньою заполітизованістю. Українська Феміда потребує неабиякої терапії і єдиний вихід - реформувати судову систему.

Олександра Павленко, правовий радник:

- Коли це буде самостійне призначення в межах самої судової влади, коли до неї не втручатиметься президент з приводу погодження, пролонгації повноважень. Можна говорити про відносну незалежність. Перше - це реформування самої системи суддів. Друге - це питання корумпованості, і третє - специфічне. Воно більше для юристів. Але це реформування самого процесу здійснення трохи простішим для народу.

Працювати українським суддям заважають не тільки політики, а й гроші. Відтак дуже важливим аспектом реформування є боротьба з корупцією.

Олександра Павленко, правовий радник:

- В законодавстві потрібно встановити реальну відповідальність. Коли ми кажемо про те, що суддів не приводять до відповідальності, проблема у тому, що немає санкції, норм, в яких говориться, що за конкретні дії суддя може піддатися конкретній відповідальності.

Реформа судової системи - одна з найочікуваніших в Україні. Люди сподіваються, що суди, нарешті, стануть тією інстанцією, де правда на першому місці.