 |
  |
Після подій у Новобогданівці довколишні мешканці почувалися, як на пороховій діжці, й неодноразово вимагали ліквідувати арсенал. Адже неконтрольовані вибухи могли початися будь-якої миті.
Вибух триває секунди. А готуються до нього шість годин, - розповідають підривники. Набої, в кількості, еквівалентній тридцяти кілограмам тротилу, закладають у ями, завглибшки два метри. Територію радіусом два з половиною кілометри перевіряють і оточують.
Самі підривники облаштовуються за 300 метрів від епіцентру вибуху. І хоча скалки можуть розлітатися на півтора кілометра, колишні військові, яких запросили знешкоджувати смертоносне начиння, запевняють - усе безпечно.
Андрій Перепечко, інженер відділу вибухотехнічної компанії: «Це бувші офіцери запасу, які все життя прослужили в саперних військах, інженерних військах. Тим більше, що вони брали участь у миротворчих місіях за кордоном».
Брюховицький склад небезпечних припасів почали ліквідовувати ще 2003-го. Та бракувало коштів. Після подій у Новобогданівці гроші в держави нарешті з’явилися. Можновладці зрозуміли – зруйнованих часом набоїв ліпше не зберігати.
Андрій Знак, керівник компанії з утилізації: «Боєприпаси, які ми знищуємо, в жалюгідному стані. Корпуса боєприпасів поржавілі. І якщо врахувати, що ті боєприпаси в спорядженому вигляді, то вони представляють собою небезпеку, і потребують термінового знищення».
Проте на Яворівському полігоні висаджують у повітря лише найнебезпечніші припаси, ті, які можуть вибухнути під час транспортування. Решту ж із брюховицьких запасів вивозять на утилізацію до Павлоградському хімічного заводу, що на Дніпропетровщині. Там їх розбирають. Подеколи й людськими руками.
Андрій Перепечко, інженер відділу вибухотехнічної компанії: «Корпус розрізається, вилучається вибухова речовина і плавиться. Є певні процеси, де не залучаються люди, а працюють роботи».
На брюховицьких складах ще залишається 10% небезпечного начиння. Та вже від нового року Львів зможе спати спокійно. Їх обіцяють вивезти до середини грудня.