Воспитание - силой! Все село на Черкасщине возмутила жестокость воспитателя детского сада. В Ревбинцах родители жалуются - женщина таскает детей за уши и волосы. У двух мальчиков следы от такой педагогики не сходили несколько дней. Сама воспитательница все это называет клеветой.

- Навіть зараз, бачите, ще подряпини залишились, і шрам залишився.

Четырехлетние братики боятся говорить, только тихонько шепчут, что воспитательница в садике делала больно.

- В угол одвела за вушко, зробила ваву.

Забирая детей из садика, мать заметила следы от пальцев и ногтей на ушах Дениски и Максимки. Сыновья рассказали, что воспитательница так крепко схватила их и тянула в угол. Дома, оправившись от шока, женщина сфотографировала синяки и царапины у детей и решила жаловаться на невоспитанную работницу.

- В мене навіть і емоцій не було, а коли я додому прийшла і мамі розповіла, то у мами емоції були серйозні.

Женщина написала заявление в сельсовет, чтобы с горе-воспитательницей разобрались. Но пока от чиновников никакой реакции.

Светлана Белостоцкая, мать избитых детей:

- Ні, я, звичайно, вважаю це ненормальним, тому що права піднімати руку на дитину немає навіть у батьків такого права, не те що вже у чужої людини, вихователь повинен бути вихователем, для того вона там і є, аби находити інші методи виховання.

На недопустимое поведение педагога селяне жалуются не впервые. Говорят, что воспитательница позволяет себе очень странные методы воспитания.

Наталья Андрусович, мать избитой девочки:

- Дітки самі приходили додому і розказували, моя оно приходила - Ангелінка - щось показувала, а її вихователька розділа і поставила посеред комнати, щоб на неї дивились всі. Всі понімають, що якщо кудись звернешся, то і так немає ніякого відношення до дітей, а то вобщє.

А вот воспитательница садика - Наталья Ивановна - все эти рассказы называет откровенной ложью. Утверждает, что детей не обижает, а откуда в малышей синяки - не знает.

Наталья Емец, воспитательница детского сада:

- Я не бачила тих ран, я можу вам чесно сказати, якби я їх бачила - я б попередила батьків, попросила б вибачення, але моя провина в том, що я не бачила де були ті рани. Я дитину за вуха не тягала, я проробила не один рік в цьому садку.

Когда в разговор вмешивается бабушка Дениски и Максима - женщина вдруг решает извиниться.

Наталья Емец, воспитательница детского сада:

- Я прошу вибачення на всю Україну у Катерини!

- Безсовісна ти, надо було вибачення просити у той день.

Имело ли место жестокое обращение с детьми - выяснит специальная комиссия. Поведение педагога обсудят и на собрании в сельсовете.

Владимир Галушка, Ревбинецький сельский голова:

- Якщо це дійсно трапилось і прикладено до дитини фізичне насилля, я вважаю, що це не сумісно із перебуванням на такій посаді. Якшо це недогляд, то дисциплінарне покарання однозначно має бути, і цей факт має стати обговоренням.

Между тем психологи отмечают, что такие случаи нельзя оставлять без внимания. Для детской психики любые проявления насилия не проходят без последствий.

Любовь Жеребнева, психолог:

- Це однозначно ті речі, які не потрібно допускати дорослим, що виховують дітей. Це є ті речі, які лежать в області найперше компетентності педагогів, які є тими, хто дітей виховують, воним мають бути навчені найперше.

А пока судьба горе-воспитательницы в садике не решена, Дениска и Максим играют дома с бабушкой. В учебное заведение ребята отказываются ходить категорически.