Целы и невредимы. В столице встретили почти полсотни добровольцев батальона СИЧ. Ребята вернулись домой из зоны АТО на несколько недель отдыха.

- Вони повернулися додому. Більш як півроку в зоні АТО - Піски, Авдіївка, Мар'їнка. Тепер бійців батальйону СІЧ урочисто зустрічають на Майдані Незалежності в Києві.

Она выглядывает своего родного и милого. Людмила едва сдерживает слезы, женщина несколько месяцев без мужа, который добровольно ушел защищать страну.

Людмила Харченко, жена бойца батальона СИЧ:

- Ви знаєте, розумієте інших людей, але пока на свойом життєвом досвіді це не відчуєш, дійсно не поймеш, цього дуже важко - недоспані ночі, все в нервозному стані.

Слова приветствия и благодарности от руководства, награды и слезы счастья. Считанные минуты - и женщина после длительной разлуки наконец обнимает своего возлюбленного.

Алла Федорченко, представительница батальона СИЧ:

- Коли я приїжджаю туди, я якось - двері зачиняються - попадаю в інший світ, і ти там виконуєш свою роботу, робиш все, але тут інше життя. Але я знаю, що ці життя взаємоповязанні, бо якщо я не буду там, то буде погано тут.

Николай Иванович в батальоне - главный медик. Начинал спасать добровольцев еще на Майдане.

- Третій єтаж, там була медицина, і там інструмент згорів мій.

Он вернулся в Украину из Москвы после 12 лет работы в тамошней клинике, как только началась революция достоинства. Уже имеет спасенных в зоне АТО. Снова в Россию ехать не хочет.

Николай Дрок, боец ​​батальона СИЧ:

- До сих пор телефонують, приглашають на роботу - ні, вже ви знаєте, як будто вам поламали руки, а потом вони зрослись, а обнять уже не получаеться. Ні, обратно вже не вернусь.

Бойцы батальона были в самых горячих точках АТО. Последняя - Марьинка. Сейчас, уже дома, защитники возмущаются действиями некоторых своих коллег.

Тарас Скиба, боец ​​батальона СИЧ:

- Там одні воюють, а другі на тому ж заробляють, йдуть повні торги, їздять каравани з фур, їх протягують за якісь гроші, і це до кінця не розумієш, ми або воюємо, або ні...

Несколько дней бойцы пробудут на базе МВД. Далее разъедутся по домам, чтобы встретиться с родными и близкими. Вернутся в АТО уже через 3 недели, потому что, говорят, работы там еще очень много.

- Я не хочу, щоб окупанти далі загарбували нашу землю, я хочу, щоб Україна залишалась єдиною країною і мої діти жили в мирі і спокої.