На Волыни четырехметровая кирпичная стена может в любой момент обрушиться на головы жителей города. Но местные чиновники помочь проблеме не торопятся. Говорят: аварийный дом - это памятник архитектуры, поэтому без кучи документов реставрации не начнешь. Почему для украинских чиновников разрушить историческое здание - легко, а ремонтировать – трудно?

Этот дом на улице Даниила Галицкого, 20 знатоки называют образцом еврейской архитектуры. Ему сто лет. Фасад голубого цвета отличается от других прочной цементной кладкой и характерными геометрическими рисунками. Но ходить под ними с недавних пор - опасно. С 4-метровой высоты время от времени падают кирпичи. Жители было взялись ремонтировать стены, однако чиновники отговорили.

Александра Петровна, пенсионерка:

- Вони там повністю стіну зробили. А це хотіли розвалити, то не дають їм. Архітектор заборонив. Бо старе місто. Така краса. Може ж краще зробив би, як тут є? Кажу: хай людям на голову впаде, тоді не заборонять.

 Вот эта трещина фактически расколола дом пополам. Но коммунальщики, похоже, аварийным зданием не занимаются.

Надежда Коленда, заместитель директора департамента ЖКХ г. Луцка:

- Чому ви просто цю ситуацію досліджуєте, я не знаю? У вас є звернення людей?

- А для цього повинно бути звернення? Видно й так, що ситуація загрозлива: нахилилася стіна, може будь-якої миті завалитися.

- Я вам ще покажу 10 таких ситуацій, то ви підете зразу знімати репортаж? Будинок цей я бачу як ветхий, тому міська рада склала акт і затвердила його, як ветхий.

 Чиновники с себя проблему сняли, а на людей повесили - говорит жительница одной из квартир госпожа Лариса. Женщина опасается, что крайней в том, что фасад упадет кому-то на голову, будет именно она.

Лариса, жительница Луцка:

- Складно, але не знаю…будемо пробувати. Будемо ходити дозвіл просити.

- А професійні будівельники вам казали, чи варто робити реконструкцію, бо може впасти і розвалитися?

- Може впасти. Будь-який будинок може впасти. подивіться отут.

- Тобто, впирається у бажання мерії і кошти?

- Так!

Ярослав Матвеев, заместитель руководителя управления Луцкого горсовета:

- Чомусь в нас законодавство, мені здається, не допрацювало у цьому плані. Не хоче віддавати у приватну власність такі споруди. І люди, які мають статки, не можуть купити, а люди, які там живуть, не можуть за свій кошт відремонтувати. Получається тупікова ситуація. Що з однієї сторони бідні люди не можуть, а багатшому теж не можна купити. І воно в такому занедбаному стані залишається досі.

 Но пока все говорят и ничего не делают, памятники архитектуры медленно разрушаются, а прохожие рискуют заполучить столетним кирпичом по голове. Местные мрачно предрекают - за дом возьмутся только тогда, когда кто-то окажется под завалами.