13-летнего подростка два дня искали на Прикарпатье. Он сбежал из дома после конфликта с матерью. Ребенка нашли милиционеры и доставили в местный приют для несовершеннолетних. Домой мальчик сначала не хотел.

Тринадцатилетний Михаил долго ждал маму из Италии. Женщина поехала туда пять лет назад на заработки. А когда вернулась, сразу же взялась за воспитание.

Мария, мать:

- Я заставила його там піти кроликам почистити, ну, і він не послухав мене, і я його два рази вдарила. Ну, і він собі щось надумав, але нічого, всьо було добре. Я йому кажу: "Іди, Місику, купи хліба". Дала гроші, він пішов у село, і вирішив, що його мама не любить, бо його мама вдарила, але нічого такого не було взагалі.

Парень на такое воспитание изрядно обиделся. Ушел из дома и решил не возвращаться.

Михаил, беглец:

- Мама не часто б'є. Деколи, коли заслужу, деколи кричить. Обідився.

Двое суток поисков. Отрабатывали все возможных версии - от похищения до самоубийства. И, наконец, парня нашли на одном из заброшенных предприятий.

Алла Лемчак, руководитель подразделения УМВД Украины в Ивано-Франковской области:

- На горищі біло виявлено дитину, він там ночував на протязі двох днів. Там сіно, дошки. Дякувати Богу, що було тепло на вулиці, він не захворів. Стан дитини задовільний. Він би сам не повернувся. Він чекав, щоби в нього попросили пробачення.

В селе говорят: семья вполне нормальная. Михаил тоже парень неплохой. Люди во всем винят заработки, которые отнимают у детей родителей.

Василий Дячук, житель села Ланчина:

- Те, що вона знаходилася на заробітках, втратила зв'язок з дитиною на даний період часу. Дитина за той час підросла, вік такий. Мама ще тими батьківськими методами виховує, старими, а тут треба шукати слово, шукати пояснення.

Еще в начале 90-х, когда началась волна трудовой миграции, работать за границей было престижно. Тем, кому удалось выехать на заработки, завидовали. Но погоня за деньгами на чужбине искалечила жизнь целых семей.

Владимир Черный, священник:

- Це дуже велика проблема в нашому суспільстві. Ці люди потрібні нам на Україні, вони потрібні найдорожчому - своїй родині, своїм дітям, своїй землі.

Сегодня такая проблема актуальна практически для каждой второй семьи Ивано-Франковщины. Церковь пытается решить ее по-своему. Эта небольшая книжечка - сборник писем и рисунков детей к своим родителям-гастарбайтерам. Для ее авторов мамина или папина забота - недосягаемая роскошь. Теперь эти книжечки пришлют адресатам за границу, чтобы трудовые мигранты помнили: здесь от них ждут не только заработанных денег, но и любви.