 |
  |
Сложили голову во время исполнения служебных обязанностей. Сегодня чествовали память погибших милиционеров. Ежегодно двадцать второго августа за них молятся родственники, друзья и коллеги.
Ее муж погиб 20 лет назад при исполнении служебных обязанностей. Ему было 24. Милиционер сложил голову, так и не увидев собственного сына. Пани Наталья утверждает: для семьи он до сих пор жив.
А на глазах у этой вдовы слезы не высыхают. После смерти мужа не прошло и полгода. Он один из двух милиционеров, погибших в столице 2010-го.
Наталья Клочко, вдова милиционера:
- Загинув мій чоловік . Третього лютого дві тисячі десятого року. Загибли вони вдвох, вертаючись з завдання на Братиславській вулиці на мосту. Їх просто вбив п’яний водій, шансу абсолютно ніякого не було…
Неутешная женщина говорит, уговаривала мужа бросить работу. Но он наотрез отказывался. Сердце ее словно предчувствовало - случится нечто плохое.
Наталья Клочко, вдова милиционера:
- Проти... я була так проти… У нас залишився син шести років… Вибачте... Його зранку до вечору не було вдома. Він мені потрібен був, а він... Це такий батько був... Ви знаєте, в мене другий шлюб, але це таких батьків, таких чоловіків…
Погибших милиционеров упоминали в соборе Михаила Архистратига. Затем родных собрали на поминальный обед. Там вручили материальную помощь. По 2000 гривен. И подарки детям.
Алексей Крикун, глава ГУ милиции в г. Киеве:
- На сьогоднішній день на обліку в головному управлянні сорок шість сімей стоїть. Двадцять шість дітей, з них дев’ятнадцять неповнолітніх. На скільки можемо, стараємось допомагати, і будемо допомагати й далі. Вирішимо питання тим, хто загинув, на жаль, загинув, житлові.
За годы независимости в Киеве погибли 37-ро милиционеров при исполнении служебных обязанностей. Что ни год, то эта цифра, увы, растет.
Алексей Крикун, глава ГУ милиции в г. Киеве:
- Я хочу сказати, що ваші рідні і близькі, ваші колеги, які загинули під час виконання службових обов’язків, це є честь і приклад, і гідність для всієї міліції міста Києва і всієї держави.