Тамарі 19 років, і вона в елегантній сукні сидить над транзисторами з паяльником в руках. Відколи її смарт-рукавичка, яка мала стати лише дипломною роботою, набула популярності, у дівчини подвоїлась любов до здавалось би не жіночого ремесла.

Зараз винахід маленький і компактний, та до цього передував довгий шлях спроб і помилок. І відтоді виріб пішов в люди. Тамара пояснює - пристрій не складний, у нього входять датчики руху, кілька плат і приєднано живлення. А ще спеціально під виріб була написана комп'ютерна програма, яка розпізнає закладену мову жестів. Дівчина пояснює, кожен жест має свій порядковий номер, який записаний і в рукавичці, і в програмі. Коли на телефон приходить порядковий номер, то можна почути фразу, яка закріплена за цим номером. Жести та фрази можна запрограмувати індивідуально.

Голова тернопільського товариства глухих Наталя Коцовська, яка опікується півтора тисячами людей з вадами слуху, каже, що найчастіше людям з дефектами мовлення важко висловити складні речення. До прикладу, з'ясувати, чому не вирішується те чи інше питання, чи попросити про допомогу. Тож пристрій, який озвучить написане речення, став би їм незамінним помічником.

Тамара разом зі своїм наставником мають намір запатентувати свій винахід і планують його вдосконалити в майбутньому. Зокрема, хочуть  протестувати "розумну рукавичку" в лікарні, серед пацієнтів, які тимчасово не можуть говорити і не знають мови жестів. Уже придумали, як облаштувати смарт-рукавичку так, аби один простий жест присилав медсестрі інформацію про потреби хворого. Наразі формують команду однодумців, готових допомогти виготовити першу партію соціального помічника. Поки в Україні існує два схожих проекти, вартість яких оцінюють у 500 доларів. Винахід Тамари обійдеться споживачеві менше, ніж у 30 доларів.