Молодята в сімдесят. У Вінниці двоє сивочолих пенсіонерів побралися просто в стінах будинку-інтернату. Вони закохалися з першого погляду, й уже за рік Ганна почула від Леоніда пропозицію руки й серця. Чи не пізно - зустріти долю аж на восьмому десятку?

Обидвох, кажуть, добряче потріпала доля. Леонід доволі рано став удівцем, потім жив у громадянському шлюбі, але не склалося, тож вирішив перебратися до інтернату. Так само й пані Ганна. Жінка була заміжня, але розлучилася. Від шлюбу в неї - дорослий син. Але віри в кохання, каже, не втратила. Саме тому й не змогла відмовити Леоніду.