Життя поряд із мерцями! В Індонезії їх можуть не ховати роками. З ними розмовляють, їх перевдягають, навіть їжу для них готують. Більше того, поряд із небіжчиками граються діти та влаштовують сімейні обіди. Для жителів індонезійського острова Сулавесі тримати тіло померлої людини в будинку - вікова традиція. Згідно з місцевими віруваннями, мертві спокійно існують у світі живих.

Тому покійники - частина повсякденного життя для багатьох місцевих. Між смертю людини та його похованням можуть пройти місяці, а то й роки. Тож рідні продовжують доглядати за небіжчиками, як за хворими. Двічі на день їм приносять їжу, напої. Їх регулярно миють та перевдягають. У мерців є навіть свій туалет. І головне - їх ніколи не залишають на самоті, в приміщенні завжди має горіти світло. Щоби тіла не розкладалися, раніше їх натирали спеціальним листям і травами. Тепер небіжчикам роблять ін'єкції формаліну - таким чином їх бальзамують.