Україна продовжує смакувати тріумф Джамали на Евробаченні-2016. Та окрім радості й гордості, цей міжнародний пісенний конкурс для України - ще й головний біль. Адже за його правилами наступного року країна-переможець приймає змагання у себе. Про які проблеми, перепони та труднощі в організації Евробачення-2017 вже говорять вітчизняні чиновники.

12 років Україна чекала на цю перемогу. Двічі вона буквально вислизала з рук наших виконавців. І от нарешті! 14 травня 2016 року. Фінал 61-го конкурсу Євробачення у Швеції. Під час оголошення результатів один за одним учасники сходять із дистанції. Напруга зростає. Залишаються лише Україна та Росія. За дійством спостерігають 200 мільйонів глядачів з усього світу! Остання пауза, і - момент істини!

Пісня-переможниця має назву "1944". Це особиста історія української співачки Джамали. Вона написала композицію з розповідей своє бабусі про депортацію кримських татар. Європа почула цю історію та прониклася нею. Пісня пробирала до мурашок і викликала в людей сльози!

На першій прес-конференції у статуcі переможця Джамала не могла дібрати слів вдячності.

Джамала, переможець Євробачення-2016:

- Такого слова в англійській мові просто немає. Це неймовірно.

Не могли дібрати слів і прості українці, які спостерігали за виступом співачки у Стокгольмі. Реакцію нашої делегації після оголошення результатів тяжко описати словами. Радість, сльози, сміх і суцільний десятихвилинний екстаз!

В аеропорту Бориспіль Джамалу чекали сотні фанів. Національні прапори, квіти й численні привітання.

- Дякуююююююююємооо!

Джамала, переможець Євробачення-2016:

- Я дуже дякую за таку зустріч, я навіть не очікувала і не мріяла про це. Я дуже вдячна всім людям, які вболівали, які зараз тут.

Цей тріумф смакуватимуть ще довго. Та окрім радості й гордості, Євробачення для України - ще й головний біль. Адже за правилами конкурсу, наступного року країна-переможець приймає змагання у себе.

Завдяки цьому виступу Руслани у турецькому Стамбулі Україна приймала Євробачення-2005. Але ми його мало не втратили. Адже тоді в країні сталася Помаранчева революція і третій тур президентських виборів. Про конкурс згадали лише за два місяці до проведення.

Тарас Стецьків, президент Національної телекомпанії України:

- У нас був Палац Спорту, який усередині був настільки "совковий" і настільки негарно виглядав, що було соромно показувати представникам Європейської мовної спілки. У центрі Києва були жахливі дороги. Всі треба було поремонтувати, комунікації провести.

Та завдяки спільним зусиллям усієї країни, таки встигли! Робота тривала цілодобово без вихідних! Ювілейне 50-те Євробачення у Києві тоді визнали найкращим за всю його історію. Організація конкурсу обійшлася Україні у чималу копійчину.

Тарас Стецьків, президент Національної телекомпанії України:

- Державний бюджет - 68 мільйонів гривень, з яких ми зекономили майже 10 мільйонів. 5 мільйонів дала Європейська мовна спілка, і близько 20 мільйонів ми назбирали за рахунок спонсорів.

Подейкують, що неофіційна цифра була вдвічі більша. Та вона все одно незрівнянна з бюджетами, витраченими на конкурс в останні роки.

2009. Росія - $ 42 МЛН
2010 Норвегія - $ 37 МЛН
2011 Німеччина - $ 37 МЛН
2012 Азербайджан - $ 64 МЛН
2013 Швеція - $ 26 МЛН
2014 Данія - $ 54 МЛН
2015 Австрія - $ 42 МЛН

Саме через дороговизну конкурсу в Україні почали говорити про можливість відмови від нього.

Олександр Данилюк, міністр фінансів України:

- Я закликаю тверезо оцінити можливості і вигоди Євробачення і нагадую, що проект повинен бути фінансово обґрунтованим.

Утім, аргументів за, виявляється, більше - розвиток туризму, інфрастуктури, нові інвестицї, робочі місця. Крім того, як показує досвід інших країн, більшість державних витрат можна покрити за рахунок продажу квитків. Але найголовніше - це те, що Євробачення дозволить розрекламувати Україну.

Євген Нищук, міністр культури України:

- Це презентація країни. Це ще раз голосно заявити про себе, що ми адекватна країна, яка здатна забезпечити безпеку.

Та нині найголовніша вимога до країни-організатора - це безпека.

Ола Санд, виконавчий директор Євробачення:

- Ми хочемо бути упевненими, що кожна делегація, кожен журналіст і фан, який подорожуватиме до України, почуватимуться у безпеці.

У 2011-му році до Німеччині рушили натовпи мігрантів. Наступного року у Баку ісламські радикали погрожували підірвати арену з артистами. Не був винятком і цьогорічний конкурс. За кілька тижнів до змагання у Стокгольмі затримали бойовика ІДІЛ, який разом із поплічниками готував вибухи. Тож у Швеції ввели найвищий рівень терористичної загрози.

Віталій Дехтярьов, фанат Євробачення:

- У нас конфіскували квадрокоптер. Зараз триває слідство, тому що вони вважають, що ми могли для терористів передавати якісь дані.

З усіма викликами Україна обіцяє впоратися. І вже роздумує, яке місто прийматиме Євробачення-2017. Окрім Києва, про свою готовність заявили Львів, Одеса, Дніпро, Харків і Херсон. Та одного бажання замало. Бо місто має відповідати низці вимог. Насамперед, мати криту концерту арену, мінімум на 2 тисячі глядачів, а також розвинену інфраструктуру та необхідну кількість готелів.

Євген Нищук, міністр культури України:

- Які термінали, який аеропорт, яка відстань від аеропорта до самої арени. Яка інфраструктура біля самої арени. Готелі. Що є, окрім того всього, у самому місті.

З повним переліком критеріїв уже другого червня до України прибуде європейська делегація. Саме вона вирішуватиме, які міста можеть претендувати. Тим часом цьогорічна переможниця Джамала вже готується підкорювати світ! Вона не втомлюється дякувати українцям за підтримку та впевнена - Євробачення-2017 буде найкращим!

Джамала, переможець Євробачення-2016:

- Ми вже повинні працювати над собою! Бути толерантними. Бо приїдуть різні люди, різних культур, різні традиції. І ми всіх повинні зустріти як рідних!