Трирічний Андрій Свірнюк нарешті в бельгійській клініці Сен Люк. На лікування малюка гроші збирала вся країна, долучилися до допомоги і ви - глядачі Свідка. Незабаром хлопчику зроблять трансплантацію печінки і він отримає шанс на життя. Три з половиною мільйони гривень зібрали за три місяці. Тож батьки Андрійка безмежно вдячні всім небайдужим людям.

На цих світлинах - майже здійснена мрія Андрійка та його родини. Хлопчик нарешті в бельгійській клініці Сен Люк, де йому невдовзі пересадять печінку від матері. Андрійкові три роки, і він не знає, що в нього - атрезія жовчовивідних шляхів, але відчуває, що його життя врятують. І чекає на татка.

Батько:

- Всі дзвінки починаються з того: Тату, коли ти приїдеш? Він відчуває, що ми далеко.

Та нещодавно родина була в розпачі, адже на операцію за кордоном потрібні були три з половиною мільйони гривень.

Це кадри тримісячної давнини. Тут Мар'яна й Олег розповідають про велику біду їхнього маленького синочка.

Маріанна Свірнюк, мати Андрійка:

- Печінка давала збої. І в останній період все частіше і частіше.

- Як Андрійко себе називає? Як? Котік? Чи як?

- Котик.

- А який котик? Рижик?

- Рижий котик.

- А ти хочеш бути білим котиком?

- Білим котиком? Звичайно.

Печінка Андрійка може відмовити будь-якого дня. Врятує лише пересадка органа - сказали лікарі. Вартість операції приголомшила родину. Та батьки зібралися з духом і звернулися по допомогу до людей.

Олег Свірнюк, батько Андрійка:

- Якщо ми кожен по чуть-чуть, якось фінансово нам допоможе з вас. Відповідно ми зможемо ту суму зібрати.

І зібрали! За два з половиною місяці люди пожертвували для Андрійка потрібну суму. Родина безмежно вдячна.

Олег Свірнюк, батько Андрійка:

- Хочу подякувати всім людям за то, що допомогли нам зібрати ці кошти. Завдяки вашим старанням ми змогли поїхати на це лікування. Велике вам спасибі.

Зараз у клініці Андрійкові роблять аналізи. А після обстеження призначать дату трансплантації. Малюк трохи температурив після перельоту, але  вже оговтується і навіть знаходить щось приємне.

Олег Свірнюк, батько Андрійка:

- Андрійко дуже полюбив їхню їжу, пудинги, ще щось, якщо він там якісь процедури проходить, після того йому там цукерку дають.

Історія Андрійка довела: не варто опускати руки, адже диво можливе. Його магія - в людському співпереживанні та жертовності.