Їм складно висловити свої думки, але під музику вони розквітають щирими емоціями. Іноді двох слів не можуть сказати, зате співають, як справжні професіонали. Не завжди можуть дати собі раду в побуті, але хочуть бути привабливими. У геріартричному пансіонаті Дніпропетровська мешкають не лише самотні старі. Після 18 років сюди потрапляють сироти з фізичними вадами, які не мають власного житла. Втім, додати світла в їхнє життя дуже просто.

Сашко П'ятниця - медіа-зірка Дніпропетровського геріартричного пансіонату. Своїми хворими руками він малює, і завжди одним з першим приходить на заняття.

- Саша рисует у нас всегда. Сам он очень творческая личность. Сам выбирает, сам рисует.

Сьогодні - концерт, тож Саша нагадав сусідам про класичний дрес-код: вбрався у краватку-метелика.

- Саша красиво. Молодец!

А це Володя, його цікавить робота оператора, але час займати місце в залі: до пансіонату приїхали артисти - студенти й педагоги консерваторії та солісти органного залу. Публіка дуже вдячна музикантам.

Олексій, мешканець пансіонату:

- Мне очень понравился концерт. Я хочу поблагодарить и поздравить всех женщин с 8 марта. С тёплой весной. Пожелать им здоровья крепкого, счастья, мирного неба.

А відкрила цю незвичайну аудиторію для музикантів - волонтер Ганна Моргачова. Лікар за фахом, вона буває тут щонайменше раз на тиждень - приїжджає до мешканців геріартричного пансіонату малювати.

Ганна Моргачова, волонтерка:

- Открытий много, потому что все необычно мыслят. Поэтому краски необыкновенные, рисунки необыкновенные.

Для таких занять постійно потрібні папір, акварельні фарби, воскові палички, а ще - терплячі помічники. Загострити олівця, зробити ескіз. Поки що Ганні допомагають подружки, серед них і професійні художники.

Ганна Моргачова, волонтерка:

- Особенно было бы хорошо, если это, допустим, студенты художественного училища. К сожалению, у нас время такое выбрано - дневное, не всегда студенты могут. Но конечно, нам нужна помощь. Мы бы смогли больше уделять внимания каждому.

Класичний концерт - перший, тому нетривалий. Після нього - подарунки жінкам і дівчатам: біжутерія, рушники, скатертини й хустки. Цю пані з діагнозом ДЦП волонтери лагідно називають Валічкою. Вона концерт записала на диктофон.

Валентина:

- От это такая музыка прекрасная. Спасибо всем.

Валічка мріє написати книгу, тож їй дуже потрібен найпростіший ноутбук. Волонтери сподіваються на благодійників.

А це - Коля. Він цілує жінкам руки й вітає глядачок "Свідка" піснею.