Діти - без дитинства. Розбомблені школи, вбиті та покалічені друзі... У Сирії за роки війни загинули сотні малюків! А тисячі - живуть у руїнах. І по-дитячому безпосередньо розповідають про бомбардування та смерть.

Така більшість сирійських шкіл на півночі. За п'ять років громадянської війни їх зруйновано п'ять тисяч! Загинули принаймні півтори сотні дітей. Ще більше залишилися каліками. Серед них і семирічний Халід.

Халід:

- Я грався надворі, і тут прилетів літак. Мене поранило в руку і голову. Я знепритомнів і прокинувся в турецькому шпиталі. 

Від того бомбардування принаймні шестеро людей загинули. І більше 30 були поранені.

- Коли літак бомбить, чутно ось такий звук…

9-річний Рамі прийшов подивитися, на що перетворився його клас. У ньому він провчився лише чотири місяці.

- Ми втекли з дому через бомбардування. Ми прибігли сюди й почули, як ракети влучили в наш дім.

Після цього сім'я Рамі переїхала зі свого будинку і зараз винаймає квартиру. Але на цьому біди родини не скінчилися.  

Рамі, 9-річний хлопчик:

- Після чергового авіаудару ми вибігли на балкон і побачили, що наша школа, єдина в поселенні, зруйнована. Чому вони це зробили? Вони не хочуть, щоб ми стали лікарями чи юристами. Відбудували наші оселі й припинили знімати житло?

Десятирічна сирійська дівчинка Маха з тієї ж школи розповідає, що її розбомбили з другої спроби.

Маха, 10-річна дівчинка:

- Колись я прийшла в школу і побачила вирву від бомби на шкільному ґанку. Я зайшла до закладу, всюди були руйнування. В одному класі не було стіни. І іншому - велетенська діра. Школу відбудували. Але через два тижні бомби її зруйнували повністю.   

Вчитель:

- Це сталося за 15 хвилин до восьмої. На щастя, дітей ще не було в школі. 

Лауреат Нобелівської премії миру 19-річна пакистанка Малала Юсафзай, яку чотири роки тому таліби тяжко поранили у голову за те, що вона хотіла вчитися, збирає гроші для сирійських дітей на донорській конференції в Лондоні.

Малала Юсафзай, лауреат Нобелівської премії миру:

- Півтора мільйона сирійських дітей, які змушені були покинути свої будинки і переїхати до інших районів Сирії, не ходять до школи. Вони можуть стати "втраченим поколінням".

А в тих сирійських школах, які вціліли, звичайною практикою між уроків стали тренування зі швидкої евакуації в підвал.