Допоможіть на лікуання онкохворої дитини чи тяжко пораненого вояка. Людей зі скриньками, що просять про допомогу, можна зустріти чи не на кожній станції метро, перехресті доріг чи на світлофорі. Чи багато серед них шахраїв, та як діяти, коли зустріли підозрілого волонтера?

Волонтер зі скринею для збору пожертв - уже звична картина для столичного метрополітену. Одні збирають допомогу нібито тяжкохворим дітям, інші - на потреби вояків із зони АТО. Хтось із пасажирів ігнорує молодих людей, а хтось, розчулений сумною історією, витягне з гаманця кілька гривень і покладе до скриньки. Здавалося б, добрий вчинок. Та останнім часом розвелося багато псевдоволонтерів. Ось, наприклад, хлопці, що ховаються в закутку багатоповерхівки, просто ділять між собою гроші, зібрані для хворого малюка.

Без детального вивчення документів відрізнити афериста від справжнього доброчинця майже неможливо. Особливо у транспорті, коли прочитати інформацію на волонтерській скринці немає часу. В київському метрополітені розводять руками - знайти управу на цих шахраїв не можуть. Та й перевіряти людей не можуть.

Наталія Макогін, речниця київського метрополітену:

- Людина купує жетон, заходить з маленькою скринькою в метро, у вагоні з-під куртки дістає скриньку і починає щось просити. За великим рахунком, що у вагоні багато людей, складно сказати, що вона заважала пасажирам.

Інша справа - поліцейські, які мають право затримати і для з'ясування особи і для перевірки документів. Але для цього правоохоронцям потрібна інформація від пасажирів. Люди мають викликати наряд на платформу, або ж привести підозрілого доброчинця до відділку. Саме так вчинив Олександр. Киянин схопив молодика зі скриньою за руку та веде до поліції.

- Чем ты занимаешься?

- Я допомагаю хворим.

- Каким образом?

- Збираю кошти.

- Где ты их собираешь? Ты знаешь, что здесь их запрещено собирать?

Та найчастіше ось таким затриманням справа і закінчується. Адже притягти псевдоволонтера до відповідальності за статтею "Шахрайство" майже неможливо. Бо, як правило, ті, хто пожертвував кілька гривень, до полісменів із заявою не звертаються.

Віталій Биков, керівник поліції київського метрополітену:

- Практично у всіх випадках звертаються до нас не ті люди, хто туди гроші поклав, а небайдужі громадяни. Слідчий повинен встановити шкоду, яка спричинена потерпілому. В даному випадку, якщо чоловік дає 2-3-10 гривень і не звертається з цим питанням до поліції, то шахрайства як такового немає.

Громадські активісти домагаються прийняття законів, які б змогли врегулювати діяльність волонтерів.

Катерина Жук, громадський активіст:

- Первое, что предусмотрели - это пломбирование скрынь в банке, потому что мошенники там, где наличность. У нас предусмотрен полный запрет сбора средств в общественном транспорте, потому что невозможнол проверить документы. Благотворительные фонды раз в месяц должны отчитываться о своей деятельности.

Та поки проект закону лише на розгляді у комітетах Верховної ради, шахраї продовжують видурювати у небайдужих пасажирів гроші. Тому у підземці планують розгорнути інформаційну кампанію. На лайтбоксах і через гучномовці хочуть оголошувати застереження: не давати кревні невідомим зі скриньками.

Наталія Макогін, речниця київського метрополітену:

- Метрополітен буде ці оголошення робити двічі на годину з наступного тижня, і на ескалаторах ви їх почуєте.

Та допомагати нужденним, якщо у вас є можливіть, треба. Правознавці радять, як зробити, щоб гроші надійшли тим, кому вони насправді потрібні. Варто пошукати в інтернеті інформацію про благодійні організації, продивитися їхню звітність. 

Ростислав Кравець, правознавець:

- Крупные благотворительные организации беспокоятся о своей репутации. То есть они готовы предоставить отчеты: сколько было израсходовано средств, кому было адресно кому-то было передано, какие конкретные вещи куплены. То есть такая отчетность есть.

Що ж до хворих діток, то цю інформацію також обов'язково перевіряйте - у якій лікарні маля, запитати телефон родичів. Тоді буде надія, що ваші гроші й справді допоможуть комусь одужати.