Сьогодні - трагічна дата для України. 74-ри роки минуло з дня початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Лише за приблизними підрахунками тут від рук фашистів загинули 150 тисяч людей. Покласти квіти до меморіалу прийшли й свідки тих жахливих подій. Репортаж Олександра Храпача.

У вересні 1941 року Ганні Іванівні було 17. Людські крики, дитячий плач і кулеметні черги  назавжди закарбувалися в пам'яті жінки.

Ганна Бебих, киянка:

- Это было так страшно, это был кошмар - над яром стоят целая шеренга. Мы поняли, что это евреи - раздевают, забирают все вещи и ставят над яром. Потом мы увиділи, как они брали живых детей, из рук вырывали и бросали в яму - самая большая стрельба продолжалась два дня. Это первые два дня. Это было ужасно. Люди все не выходили, все закрыты были.

Тоді Ганна Іванівна ще не знала, що стала свідком початку жахливої трагедії, що розгорнулася в окупованому Києві. Німецька армія зайшла до міста 19 вересня 1941-го, перший масовий розстріл відбувся вже за тиждень. Знищили 752 пацієнтів  психіатричної лікарні. Потім комендант Києва видав наказ - усім євреям з документами й цінними речами прийти в збірний пункт для евакуації.

Олександр Храпач, кореспондент:

- Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися і понеділок дня 29 вересня 1941 року коло кладовища. Хто не підпорядкується цьому наказу - буде розстріляний. Саме такі листівки розклеювали фашисти в окупованому Києві за день до трагедії в Бабиному Яру.

Всі виконали наказ і  до останнього не вірили, що йдуть на неминучу смерть. Лише за два дні  по-звірячому вбили 33 тисячі євреїв, не рахуючи малих дітей.

Віталій Нахманович, історик:

- Там почалося масове знищення єврейського населення Києва, яке тривало близько двох місяців, а подалі там знищували всіх кого арештовували - це було підпілля комуністичне, націоналістичне, це були рештки євреїв і ромів.

Історики підрахували - за два роки в Бабиному Яру розстріляли майже 150 тисяч людей. Винищення набуло жахливих масштабів. Лише за три роки кількість населення Києва зменшилась удвічі, а євреїв просто не лишилося. Якщо в 1939-му в місті їх було понад 220 тисяч, то в 1942 році залишилося тільки 20! Юдеїв переслідували по всій Україні.

Вадим Скуратівський, історик:

- Малі і немалі Бабині яри були по всій Україні. Річ тім, що нацистська система була нещадною у кожному місці - так само на Дніпропетровщині, так само в Харківщині і т.д. Цим займалися фахові бандити у німецькій військовій формі.

Вже після війни світ засудив звірства нацистів. Та покарали не всіх винуватців розстрілів у Бабиному Яру. Не відповів за тисячі смертей і очільник окупованого Києва Гельмут Квітцрау. Він помер від старості аж у 1999 році.

Віталій Нахманович, історик:

- Був страчений один із керівників німецьких підрозділів тут, Пауль Глобель, було віддано під суд в західній Німеччині ще низку учасників цих розстрілів, їм дали якесь ув'язнення і все, тобто такого цілеспрямованого переслідування за Бабин Яр не було.

Вже не один десяток років у Києві відбуваються жалобні мітинги за жертвами нацистів. Щороку сюди, на місце масових страт приходить і Ганна Іванівна - свідок тих страшних подій. Жінка молиться за загиблих і за те, аби страхіття Бабиного Яру більше не повторилося ніколи.