Цього тижня стався гучний скандал на Тернопільщині. В понеділок, у селі Катеринівці, під час богослужіння сталося масове побиття вірян Української Православної церкви. Били представники Правого сектору та односельці - парафіяни Київського Патріархату. Навіщо? Вони хотіли встановити свій контроль над храмом, який, до речі, споконвіку належав УПЦ. Все відбувалося на очах у правоохоронців, яким, до речі, теж закидають участь у побитті віруючих. І ось ще скандальна деталь: після побиття парафіян міліція відкрила кримінальні провадження. Одне - проти тих, хто бив, а інше - хай як це не дивно звучить - проти тих, кого били. А у п’ятницю предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій звернувся до Президента з проханням зважити на систематичне порушення релігійного законодавства в Тернопільскій області. Наш спеціальний кореспондент Геннадій Стамбула поїхав на місце подій, аби розібратися - кому насправді належить церква в Катеринівці та з’ясувати, як рейдери можуть захопити навіть храм.

Геннадій Стамбула, кореспондент:

- Цей храм був побудований десь 100 років тому. Під час війни він був частково зруйнований - звалили купола. Але потім все відновили. Пройшло багато часу і храм знову в небезпеці. Тепер парафіяни не можуть поділити святиню.

Вірянки Української Православної церки намагаються пробитися в храм, до якого ходять все життя. Їм перегороджують шлях чоловіки в балаклавах. Жінки не розуміють: чому в День Різдва Пресвятої Богородиці їм забороняють зайти в церкву…

Ці люди в масках - з організації Правий сектор. Битися з бабусями приїхали ще й бійці з батальйону "Тернопіль", який підпорядковується МВС. Живим ланцюгом вони стали на вході до церкви. Разом з місцевою міліцією. За ворота людей так і не пустили. Коли слів забракло, в хід пішли палиці.

Пізніше міліція скаже: віряни побили співробітників правоохоронних органів. У них численні синці та подряпини. Мовляв, люди самі винні - штурмом пішли на церкву.

Олександр Богомол, керівник управління МВС в Тернопільській області:

- Гумовий кийок можна наносити в відповідні місця. Не можна бити по голові, по статевих органах… Після того, як почалися насильства проти працівників міліції, вони зобов'язані були себе захистити. Людей, яких я відправляв, я відправляв з бронежилетами, кийками, були окремі люди, які були з вогнепальною зброєю...

Це не перший випадок, коли Правий сектор опиняється в осередку скандалу. А міліція не діє, лише спостерігає. На Тернопільщині за останній рік захопили вже не одну церкву. Були навіть підпали святинь. Все відбувалося за однаковим сценарієм. Але досі правоохоронці не покарали жодного порушника.

Людмила, парафіянка УПЦ:

- Ми самі на свої вуха чули як начальник Кременецької міліції крикнув: "Бийте їх - нецензурне слово, - бийте їх". Били всіх, хто був біля паркану.

Той жахливий понеділок Людмила запам'ятає надовго. Вона разом з іншими парафіянами приїхала в Катеринівку з Почаєва, коли дізналася, що їхній сільський храм захопили. Тепер вона не один день заліковуватиме свої рани.

Людмила Дробот:

- Перелом тута і тута... на двох пальцях. Ну такою довгою чорною дубинкою. А потім підбіг другий - і копнув мене сюди ногою. Я зразу зігнулася вдвоє.

Левченко Василь:

- В нашу товпу забіг один хлопчина, потім в нашу товпу за ним врізався боєць. Долі секунди, налетіли, притиснули і з криками "викидаєму цю падлу" сипалися удари.

Василь показує розбиту голову. У Андрія - теж саме. Кожен з них дістав ще кілька ударів палицею по спині.

Левченко Василь:

- Говорили, що ми приїхали в чуже село. До чужої парафії. В той час, як бійці приїхали на територію храму - вони це врахували за норму.

Вони - це половина села Катеринівки. Люди, які стали проти Української Православної церкви. Вони вважають, що церква має відійти до Київського Патріархату. Готові домагатися цього в будь-який спосіб.

Люди Київського Патріархату:

- Ми в церкву влізли зранку. Заняли храм, силою, бо не можна було договоритися.

Попри такі зізнання, священики Київського патріархату застосування сили заперечують.

Протоієрей Олексій, представник УПЦ КП:

- Силу… силу з нашої сторони ми не застосовували. І єпархія не запрошувала Правий сектор. Може хтось з людей подзвонив.

Прибічники Київського Патріархату наполягали, щоб парафіяни з УПЦ разом із священиком добровільно пішли зі свого храму. Збирали за це підписи в селі, зокрема і в тих, хто взагалі ні до якої церкви не ходить. Зрештою, зареєстрували громаду - УПЦ Київського Патріархату. Але нову церкву будувати собі не хочуть, вимагають у іншої конфесії передати їм місцевий храм.

Люди Київського Патріархату:

- Батюшки, священики - в сторону, ми є дві громади. Давайте договоримся… - нє, ні в яку. Поки що ми кажемо один одному "добрий день". Говорим через зуби, но буде таке, що буде ворожнеча, ми зробили документи, зареєстрували громаду, маємо договір на почерговість. Вони до того храму не мають відношення.

Ієгумен Геронтій, представник УПЦ:

- Складений графік. Тобто одну неділю одна громада починає о сьомій годині до 11, наприклад. А інша з пів дванадцятої і дальше може служити. А інша неділя навпаки.

Почергове служіння у храмі - рішення від обласної влади. Ігор Кульчицький - чиновник із Тернопільської обладміністрації показує розпорядження губернатора. Там написано: парафіяни в Катеринівці тепер повинні молитися по черзі.

Ігор Кульчицький, заступник керівника департаменту Тернопільської ОДА:

- Храм переданий в рівне і почергове користування обом громадам. Як є дві громади на території села - Київського Патріархату і УПЦ, закон про свободу совісті передбачає почерговість богослужіння за взаємною згодою громад. За відсутності такої згоди, власник передбачає порядок користування.

Проте, ось документ, в якому чорним по білому написано, хто має право розпоряджатися храмом - громада села Катеринівки Української православної церкви. Договір на право користування святинею підписаний ще в сорокових роках. І ніхто його не скасовував. Тобто, за наявними документами у храмі має правити УПЦ.

Домовилися наступного разу зустрітися в четвер. Але парафіяни УПЦ мало сподіваються, що все ж таки вдасться дійти згоди. Адже преставники Київського Патріархату храм звільняти наміру не мають. Віряни УПЦ тепер сподіваються на Президента. Вони написали йому листа з проханням втрутитися в конфлікт.

Проте відповіді поки не дочекалися.