День відкритих дверей провели в навчальному центрі Десна. Журналістів запросили, аби переконати - умови життя і навчання мобілізованих задовільні. Такою є відповідь на сюжет одного з телеканалів про жахливі умови існування у центрі.

Зранку - одразу на навчальні стрільби. Керувати танком вчаться військові-строковики, що сидять у машині вдруге в житті. Поки надскладних завдань - як то стріляти по мішеням - перед ними поки не ставлять. Далі ж демонструють побут Десни. Усіх запрошують до їдальні. На обід борщ та гречка з м'ясом. Більшість вояків тут - чоловіки за 40, прийшли на службу за мобілізацією місяць тому. Усі вже колись служили, тому мають з чим порівняти нинішні умови.

Олег, мобілізований:

- Компот можете попробовать, вкусный, серьезно вам говорю, очень даже вкусный, девченки готовят просто изумительно. И те реплики, которые пришли там маменькины сынки, которые говорят - тут не так, и не едят, я понимаю - с маминых котлет на содатскую пищу не все сразу переходят, но уже интересно, они едят все.

- Мясо нормальное, кушаем мы нормально. Мы питаемся очень хорошо.

Скуштувати солдатський обід вирішили і двоє спостерігачів ОБСЄ, що також прибули на оглядини. З'їли усе, втім, ділитися враженнями не захотіли.

В день на харчування одного вояка держава виділяє 44 гривні. Кажуть, цього достатньо. Далі журналістам пропонують відвідати будь-яку казарму - побачити, як живуть мобілізовані. Втім, одразу зайти всередину не вдається. 

- Так, орлы, открой дверь. Что за детский сад? Ну открывай двери, ты слышишь меня или нет?

Потім виправдовуються - не пускали, бо незнайомі.

- Мене вони знають, мене запускають. Там хоть генерал буде, якого не будуть знать - не повинні запускать.

В приміщення, де сплять мобілізовані - залізні ліжка та телевізор. Окрім солдатів, живе в казармі і чорне кошеня.

- Сонька, наш талисман.

Олександр із Житомирщини. Живе тут три тижні. Каже - з його молодості в армії нічого не змінилося.

Олександр, мобілізований:

- Как в армии в старой, практически ничего не поменялось. То, что было, то и осталось. Хотелось бы больше обучения, такое... А так нормально. Быт в принципе тоже как был, так и есть. Единственное, что поменялось в столовой - у нас была бочковая система, сейчас я вижу подносы и одноразовую посуду. Кормежкой довольны, все нормально.

Подивитись на умови в Десні приїхав і представник волонтерів при Міністерстві оборони. Буває тут з інспекціями часто, а от нині приїхав подивитись, чи не влаштували показуху для журналістів.

Богдан Ковальов, волонтер:

- Я показухи реальной не вижу, но единстывенное, что я заметил несоответствие с прошлым разом, когда я сюда заезжал внезапно - была дополнительная пластиковая тарелка для хлеба, в прошлый раз ее не было, хлеб ложили просто на кашу. Все. Еда та же самая.

За останній рік в Десні багато чого змінилось на краще - каже волонтер. Головне - час від часу приїзжати несподівано, аби не розслаблялись.