На Київщині попрощалися із бійцем батальйону "Київська Русь" Артуром Ярошем. Розвідник дістав смертельне поранення під час виконання бойового завдання в зоні АТО. Він загинув біля села Пісків, поблизу Донецького аеропорту.

- Герої не вмирають!

У лютому Артурові Ярошу виповнилося 26. Єдиний син у сім'ї без вагань пішов до військкомату за повісткою ще у червні минулого року. Його командир згадує - хлопець одним із перших попросився у розвідувальний підрозділ.

Віктор Коляда, командир загиблого:

- Всіх добровольців, які йшли до підрозділів, які проходили службу у підвищених условіях небезпеки, попереджали про це. Він сказав: Хто,як не я? Я уже пройшов срочну службу, я маю досвід і я хочу бути розвідником. Він став одним з кращих розвідників, одним з кращих снайперів.

Дебальцево-Чонгар-Піски. Така географія військового маршруту Артура. "Лор" - такий позивний був у молодого снайпера серед побратимів. Вояки розповідають - у перший день весни хлопець пішов із напарником на завдання - посилювати опорний пункт. Там зав'язався бій із терористами.

Тарас, товариш загиблого:

- Вражеские снайперы работали, и группа прикрытия подошла слишком близко. Я фактически видел момент выстрела, когда они из подствольного гранатомета выстрелили. Все это буквально секунда дела: вспышка, дым, через 2 секунды за спиной  взрыв. Те осколки, которые могли достаться мне - все в него пошли.

Саме Тарас витяг смертельно пораненого Артура з поля бою, та нічим уже зарадити не міг. Бойові побратими, родичі та друзі й досі не ймуть віри, що хлопця більше немає поряд. Попрощатися з молодим героєм прийшла вся громада його села. Навіть чоловіки не могли стримати сліз.

Олег Гончарук, військовий комісар:

- Вічна слава нашому герою! Хай земля йому буде пухом. Герої не вмирають!