Роковини по одній із найбільших трагедій в історії України. 20-го лютого згадуємо подвиг Небесної сотні та інших героїв, що поклали всі сили та життя за віру в свою країну. В Києві на Майдан Незалежності люди прийшли вшанувати пам'ять загиблих і згадати події річної давнини.

Вулиця Інститутська. Річниця розстрілу активістів Майдану. Нині тут людно. Всі згадують: моляться, кладуть квіти, запалюють свічки, плачуть. Серед людей на Майдані - Діна Борисівна. Пенсіонерка теж зі сльозами на очах згадує минулорічні події.

Діна Борисівна, мешканка м. Києва:

- Та ми тут все время з дідом товчемся, і в 4-му році, і скрізь, всі місця - ми скрізь були і ходим, і помагаємо.

Каже - важко дався той час. Але впевнена - Революція зробила народ сильнішим.

Діна Борисівна, мешканка м. Києва:

- Прийшли віддіати пам'ять, повагу, і як кажу діду: ми пам'ятаємо кінець тієї війни, так уже бачили і німців, і італьянців, і комуняк пережили.

З болем у серці на Майдані й Ігор Гурик. Його син Роман загинув тут торік 19-го лютого від снайперської кулі.

Ігор Гурик, батько загиблого героя:

- Що сказати - які відчуття, чи можете ви зрозуміти - що таке втратити дитину, втратити чоловіка, або що це втратити батька, і саме головне, зрозуміти - за що ми це втратили, ці люди загинули, щоб жити краще, щоб ми жили краще.

На смерті сина ігореве життя не зупинилося. Він створив громадську організацію. Разом з іншими родинами героїв Небесної сотні допомагають нужденним.

Ігор Гурик, батько загиблого героя:

- Може, тому ми і є українці таки сильні, тому що беремо себе в руки, ми можемо боротися, тому що багато родин, які втратили дітей, зараз активно дуже допомагають на схід, ведуть різну діяльність, яка може сприяти нашій перемозі.

Є що згадати в річницю Революції гідності й Наталі Красненковій. Директорка піар-агенції теж часто бувала на Майдані. Навіть у найнебезпечніші моменти.

Наталя Красненкова, директор піар-агенції:

- Оскільки ми знаходимося рядом з Майданом, ми там бували всі, в найлютіші морози ми розливали каву, чай і носили на барикади.

Згадує тодішні настрої - наскільки сильно українці хотіли змінитися. І врешті - змінилися. Та розуміють це не всі.

Наталя Красненкова, директор піар-агенції:

- Якщо ти хочеш змін, ти береш і сам робиш, береш, купляєш речі і відправляєш хлопцям на фронт, сам вкручуєш лампочку. Мені здається, на владу вже ніхто не покладається, тим більше що за цей рік не було продемонстровано ніяких реформ, ніяких. Все, що відбувається - це імітація, люди помінялися, а влада - ні.

Зміни серед самих людей - це вже великий здобуток. Та його ще треба ширити в маси. Тож Майдан триває - принаймні у серцях.