Менше слів - більше практики. У навчальному центрі Десна, що на Чернігівщині, почали готувати вояків, рекрутованих під час четвертої хвилі мобілізації. Переважно - це танкісти, навідники, механіки-водії. Протягом місяця чоловіки відновлюватимуть навички, які колись здобули під час служби за терміном.

- До бою! Перші номери - вперед!

Для багатьох чоловіків ця смуга перешкод - тяжке випробування, адже мало кому з нині мобілізованих доводилося в цивільному житті повзати по-пластунському з багатокілограмовою амуніцією. Олександр у навчальному центрі вже другий тиждень.

Олександр Грабовський, мобілізований:

- Їзда, стрільба, гранати кидать... Подобається. Тяжко, але подобається.

Андрій військовий вишкіл добре пам'ятає. Лише півроку тому хлопець звільнився зі служби за контрактом. За ці роки встиг побувати і сапером, і ремонтником, і мінометником. Нині опановує радіозв'язок, аби поповнити лави розвідників.

Андрій Кузьмин, мобілізований:

- Конешно що страшно, боюся трохи, та як трохи - та дуже боюся! Та мушу їхати, назад дороги немає, тільки вперед.

На всіх мобілізованих чекає ще й психологічне випробування - так зване обкочення танком.  

- Отлічно! Перший раз?

- Да, перший раз. Нормально все.

На стрільбищі згадують колишні навички й танкісти-навідники. Олег служив свій термін саме тут - у Десні. Чоловік каже: здобутих колись навичок не розгубив.

Олег, мобілізований:

- Вспоминаем, учимся, тренируемся. Легко вспоминается, техника не поменялась. Нового не видел.

Олександр Храпач, кореспондент:

- На цьому полігоні вояки навчаються керувати бронетранспортерами. Вправ для мехводів декілька: починаючи з елементарних - запустити двигун - і закінчуючи складним маневруванням.

Досвідчені інструктори кажуть: нині з вояками простіше, адже мобілізовані до танкових військ - це здебільшого чоловіки 30-40 років, тож порозумітися з ними простіше, аніж із молодими.

Після навчань - справжній солдатський обід. Цього разу у стравосписі - рисовий суп, гречана каша з котлетою й компот. Після їдальні - знову військова наука.