У Львові сьогодні поховали загиблого під Зеленопіллям бійця Володимира Вербицького. Хлопець боронив Україну у складі 24-ї механізованої бригади. Попрощатися з воїном прийшли родичі та небайдужі містяни.

Володимирові було 26 років. Він загинув 11-го липня внаслідок обстрілу Градами під Зеленопіллям, розповідає його бойовий побратим Андрій Селехман. Офіцер збирав на спаленому полі тіла вояків.

Андрій Селехман, в.о. командира зведеної роти 24-ї механізованої бригади:

- Ніби то якесь передчуття було буквально за 10 хвилин до обстрілу, я встав і збирався, збирався повністю в обмундирування, чулися двигуни останньої колони, що заходила до нас на базу. І за 10 хвилин почалися взриви. 

Тіло Володимира дуже понівечило. Для ідентифікації довелося проводити експертизу ДНК. І лише кілька днів тому загиблого воїна доправили у Львів.

Андрій Селехман, в.о. командира зведеної роти 24-ї механізованої бригади:

- З тілом там проблема була в тому, що після того обстрілу дуже багато людей просто неможливо було впізнати. Важко про це казати, згадується воно важко, тому що носити руки, ноги, частину голови, частину тіла - це не дуже приємний спогад. Фактично тіла були дуже понівечені, тому що використовувалася доволі важка техніка проти нас.

Попрощатися з бійцем прийшли його близькі друзі. Розповідають - Володимир дуже вболівав за Україну.

Тарас Гавриляк, друг загиблого:

- Був справжнім героєм, справжнім патріотом, було ще революція - він їздив на Майдан, там приймав активну участь. Зараз він чекав повістку, коли його визвуть. Тому що він хотів йти захищати свою державу.

Вже коли був на передовій, ніколи не скаржився і з оптимізмом розповідав навіть про найжахливіші події.

Тарас Гавриляк, друг загиблого:

- В нього був завжди позитивний настрій, тут не можна сказати, що він щось там жалівся. Він ніколи не жалівся. Він завжди позитивно до того настроєний був. Розказував, яка там ситуація була, але завжди з позитивної сторони.