Втратили рідних людей, пережили справжнє жахіття в оселях, їх залякували, втім вони наважилися тікати з міста, що перетворюється на руїни.

Попри всі намагання бойовиків зробити вихід мирних мешканців з Луганська неможливим, "зелений коридор" в обласному центрі таки працює. Городяни тікають з міста, адже жити під постійними обстрілами, без електропостачання, води та можливості купувати харчі вже неможливо.

Лідія, мешканка м. Луганська:

- На машину сели и уехали. Вот так умчались - стреляли со всех сторон, и в городе обстрелы были. Очень страшно.

Віктор, мешканець м. Луганська:

- Ужасно, ужасно, они… Рассказать ничего не могу… Тяжело, тяжело в Луганске, плохо. Ой… не знаю даже, что сказать.

З Луганська переселенці їдуть певним маршрутом до першого блок-поста українських військових у селищі Металісті. Тут утікачів ретельно перевіряють на причетність до терористичних організацій. Ця процедура потрібна, щоб виявити диверсантів, котрі маскуються під мирних жителів. Основний же пункт реєстрації - в місті Щастя.

Мешканець м. Луганська:

- Жену убило там позавчера.

- Как вы узнали про этот гуманитарный коридор?

- Значит, во первых, я вчера ехал туда, чтобы её похоронить, вот отсюда прорывался и видел, что остюда выезжали. В Луганске Интернет есть, "бегущая строка" есть. То есть вот доча моя, она видела "бегущую строку", что есть коридор через город Счастье.

В'ячеслав, мешканець м. Луганська:

- Хай не боятся - выезжают, хай звонят в службу доверия, на "горячую линию" хай звонят и выезжают!

Гуманітарний коридор почав працювати 29-го липня. За три доби з Луганська вибралися більше трьохсот мешканців. Із Щастя декотрі подадуться в інші реґіони. А ті, кому нікуди їхати, матимуть змогу дістатися автобусом Сватівського транзитного табору.

Ірина Веригина, в.о голови Луганської ОДА:

- Ми спілкувалися з луганчанами - їх залякують, їх умовляють не виїжджати з Луганська, але вони - герої, вони виїжджають - ми їх тут зустрічаємо. Саме головне - нам потрібно вивезти людей, саме головне - це безпека наших мешканців.

Мешканці Луганська, що наважилися покинути свої оселі, переконані: сильнішого жаху, аніж пережили в рідному місті - не буває. І головна їхня мрія: щоб день перемоги над тероризмом та визволення  обласного центру від бойовиків настав якнайшвидше.