Під градом вогню. За минулу добу в зоні АТО на Луганщині від рук терористів загинули 23 українських вояків. Найбільші втрати під Зеленопіллям. Наші армійці стверджують, що обстрілювали їх із залпових систем з боку держкордону з Росією. Є втрати й серед цивільних. Наприклад, у Луганську набій влучив в автобуса з шахтарями.

Сергій Бондаренко, розвідник:

- Мы те военные, которые пришли за присягу отстаивать и защищать права и свободы наших граждан, жизнь и здоровье, защищать нашу Конституцию, хоть она и не такая доскональная, наши границы от наших врагов.

19 червня розвід група Сергія проїхала десяток сіл. Перевіряли, чи є там терористи. Проте жодної душі в будинках не виявили. За одним із населених пунктів - побачили ліс, дорогу й пагорба. Це одразу насторожило. Та часу на перевірку у хлопців не було.

Сергій Бондаренко, розвідник:

- Я только водителю БТРа, я сидел возле него, я ему постучал сверху и сказал: "Братан, прибав газку, может проскочим". Подъезжали к этому холму и я услышал "Контакт на два часа". Разворачиваясь, я услышал скажем так - глухой звук. Меня развернуло в другую сторону. Я понимал, что мне надо просто выпасть из БТРа. Когда я выпал, я вижу, что колеса едут на меня, немножко я еще откатился, перевернулся, в другую сторону асфальта. Вот. Дальше я лежал и ощущал не очень приятные ощущения, как говорится, ощущение близости смерти.

У тій засідці шестеро бійців постраждали, двоє досвідчених розвідників загинули. Пораненого Сергія під обстрілом винесли побратими.

Сергій Бондаренко, розвідник:

- Я ехал и целую дорогу и когда вот это произошло я говорю: "Господи, если я нужен еще людям на этом свете, оставь меня в живых. Так и случилась.

Зараз чоловік у Вінниці, у військово-медичному клінічному центрі.

Руслан Стащук, полковник медичної служби:

- Загальний стан військовослужбовців задовільний, в основному, є і середнього ступеня важкості є і важкі.

Сергію Бондаренку в серпні виповниться 30 років. Тоді він ще проходитиме реабілітацію. Вона, як наголошують медики, буде тривалою. І хоча лікують пацієнта коштом держави, та гроші все одно потрібні. Сім'я бійця - дружина, дворічний син і мама-пенсіонерка. Тож друзі й волонтери закликають всіх небайдужих допомогти.

Марія Уланова, волонтерка:

- Я закликаю наших житомирян і людей з житомирської області. Допомагайте їм, їм не то що треба допомога в плані там "Профінансуйте мене, зробіть мільярдером". Їм необхідна просто увага, вони ж розуміють коли люди знають, що вони їх захищали, так?- Єдину Україну. Їм вже це приємно, вони швидше хочуть вернутися в життя.

Галина Бондаренко, мама Сергія:

- Дружина його з малим дитятком, то вона теж нічого не отримує зараз, то якщо отримувати гроші і чим люди можуть допомогти. Ми їм дуже вдячні і є такі, вони дзвонять і кажуть - що вам потрібно?

Після пережитого Сергій каже: зовсім інакше почав відчувати та любити свою країну. А ще, цитує класиків.

Сергій Бондаренко, розвідник:

- Українці, браття милі, відгукніться, де ви є, чи живі чи вже в могилі давня слава зогниє. Слава вона не зогнила, вона залишилась. За честь, за волю, за козацьку долю. Дякую!

Куди можна перерахувати допомогу:

Картка дружини 5168757268766450 (Приватбанк)

Мордалевич Інна Леонідівна

Телефон дружини: 097-758-48-82