Продовжують боротися за кревні учасники державної соціальної програми "Доступне житло". Люди, яких заманили до проблемного банку, будь-якої миті можуть втратити і гроші, і придбані оселі.

Надворі ледь розвиднілося, а під вікнами прем'єр-міністра вже людно.

- Шановний Арсенію Петровичу! Ми змушені звернутися до Вас вдруге. Досі залишається відкритим питання щодо джерела фінансування подальшого будівництва наших квартир.

Обурені кияни - учасники сумнозвісної програми доступного житла. Комерційний банк, на рахунки котрого вони поклали гроші за помешкання, забудовнику їх не переказує. Тож люди побоюються, що фінустанову можуть взагалі оголосити банкрутом. Намагаються достукатися до можновладців постраждалі вдруге. Минулого разу з пікетувальниками спілкувався урядник з профільного міністерства.

Дмитро Ісаєнко, заступник міністра реґіонального розвитку, будівницта та ЖКГ України:

- Я замминистра профильный, который занимается этим вопросом. Поэтому подъезжайте инициативной группой ко мне. Сейчас во всем разберемся. В любое время я вас жду, скажите, когда вы будете.

Та добрі наміри потонули в нескінченних розмовах за круглими столами. Люди кажуть - на їхню головну вимогу рефінансувати проблемний банк чиновники не пристають.

Євген Ісаєв, перший заступник Голови Фонду сприяння молодіжного будівництва:

- Чесно кажучи, наших погонів недостатньо, щоби вирішити це питання. Я думаю, що є нормальне, легітимне вирішення цієї проблеми, і через фонд гарантування вкладів можна було б це вирішити.

Валентин Луцький, постраждалий:

- Питання не вирішується, навіть, я думаю, що погіршилось. Круглі столи проводилися два рази, але ніяких дій не було виконано, тільки були розмови і обіцянки. Ми можемо втратити свої вложені кошти і опинитися на вулиці.

Люди упевнені - відлік часу йде вже на години, адже подейкують, що ближчими днями банк визнають банкрутом. Тому вкладники знову прийшли до головної фінансової установі держави. 

- Мы инициативная группа, решили пообщаться по поводу Автокразбанка. Будем ставить палатки, потому что нам негде жить. Нас лишают квартиры, и мы будем здесь жить.

- Єсть довідкова через дорогу, можете ідти уточнить...

Тож доведені до відчаю люди вирішили вдатися до крайніх заходів. Кажуть, ночуватимуть просто під вікнами в можновладців.

- Нам нечего терять. Была единственная квартира, которую мы продали, жить нам сейчас негде. У нас лежачая бабушка, родители инвалиды, а мы с мужем по родственникам находимся в таком подвешенном состоянии. Поэтому выхода, кроме как ставить палатки, у нас другого нету.