Напередодні Україна поминала жертв кривавого розстрілу на Майдані. 103-є героїв Небесної сотні - хтось загинув на місці протистоянь, хтось помер у лікарні. Люди й досі несуть квіти на вулицю Інститутську, а побратими вбитих пригадують події двадцятого лютого.

20 лютого 2014-го. Цей день увійшов в історію України, як найкривавіший. Снайперські кулі тоді влучили в кілька сотень людей. 103-є загинули. Хтось помер на місці, хтось - у лікарні. Наймолодшому із загиблих було 17 років, найстаршому - 83.

Марина Борисполець, кореспондентка:

- Тут, на вулиці Інститутській, майже півтора місяця тому свистіли кулі та гинули люди. Нині українці це місце перейменували в вулицю Героїв Небесної сотні. Сюди приносять лампади та квіти. Так вшановують героїв.

Яскраве сонце й похмурі обличча. До місць розстрілу люди йдуть постійно. Багато хто й досі не пережив того, що сталося.  

- Я прийшла, я не можу, серце плаче, все плаче. Ці вірші, я не можу...

- Перший раз я прийшла до Майдану, перший раз, я тут зараз не живу, приїхала до мами в гості, в мене дуже болючі переживання, я не можу стримати сліз... 

- Когда смотришь фотографии, когда видишь эти баррикады, руками людей наших сделанные, не верится, что в мирное время могло быть такое.

Не можуть забути кривавих подій і самі майданцівці. Коли пригадують, як виносили з поля бою загиблих, дужі чоловіки не стримують сліз.

Анатолій Мусій, активіст:

- Щит короткий, ноги чіпляються за бровку, голова звисає, мовчить. Я впереше в житті побачив таке тіло, воно було не воскового кольору, а попелясто-сірого. 

Тим часом лікарі звітують: у Києві нині лікують 120-х поранених. Двісті - за кордоном.

Олег Мусій, міністр охорони здоров'я України:

- Близько п'ятнадцяти країн прийняли, на тих чи інших умовах, деякі державні програми мають, де лікують майданівців абсолютно безкоштовно і повністю за кошти уряду, або благодійних організацій, деякі країни просять кошти за лікування, хоча надають високоякісну допомогу - ну, наприклад, ізраїльські клініки.

Лікарі сподіваються, що більше ніхто з поранених під час протистоянь не помре. А люди наполягають, щоб Інститутську зробили вулицею пам'яті й нарешті перейменували - на Героїв Небесної сотні.