Якою ж була минула ніч на Майдані? Без протистоянь, але за роботою. Мітинґгувальники зміцнювали барикади, згадували загиблих, перевіряли дахи будівель. І відпустили полонених бійців внутрішніх військ.

Об одинадцятій вечора на Хрещатику та Майдані не пройти - велелюдно. Робота вирує, основна мета активістів - укріпитися зусібіч. На пам'ять про загиблих цієї ночі запалюють свічки та запускають феєрверк.

- Близько ста людей загинуло, та ймовірно вони повернуться сюди. Можливо, вони поряд з нами.

На Інститутській тим часом укріплюють барикади - використовують автомобільні покришки, залізяччя, мішки із землею та колючий дріт.

Олександр, мітинґувальник:

- Последняя баррикада у нас возле метро Крещатик, потом идет буферная зона, и там уже стоят силовики. Только что полностью просмотрели крышу отеля Украина, там нет ни снайперов, ни силовиков. Мы думаем,что они есть дальше по Институтской. 

- Ми чекаєм, що все-таки буде пущена техніка, бронетехніка, не хотілося б цього, але...

У шпиталі, який відкрили на першому поверсі готелю Україна, медики відпочивають після тяжкого дня. Кажуть: усі потрібні ліки є.

Ганна, медсестра:

- Пострадавших нет никого, он укомплектован: бригада врачей, масса медработников, масса непрофессиональных волонтеров, масса фармакологов, масса медикаментов, растворов, инструмента, а также перевязочного материала, но пока что - вот хорошо, что никого нет!

Павло Прядко, кореспондент:

- На Європейській площі та вулиці Грушевського поки спокійно, та мітингувальники кажуть: сюди сьогодні можуть навідатися так звані титушки з боку Поштової площі.

Барикади тут звели з бруківки й зізнаються: сил дати відсіч - вистачить.

- Главное, чтобы вот этих, 17-и, 32-ух, чтобы больше людей не добавлялось.

Приблизно о другій ночі на барикадах з боку Бесарабської площі виникає протистояння між самими мітинґарями. Частина погоджується відпустити полонених хлопців з внутрішніх військ, інша - ні…

- Наша война там, нам здесь делать нечего. Уходим! Наша война там! Уходим!

Роман, мітинґувальник:

- Коли вже автобус задом здавав, хлопці на барикаді не погодилися й сказали, що то не чесно. Що наші гинуть, наших вбивають, а ми їм просто так віддаємо. Їм ніхто не хотів завдавати шкоди, нехай працюють, укріплюють барикади, стоять на передовій.

Врешті-решт протестувальники дійшли згоди й відпустили бійців ВВ через живий коридор.