Ми щодня бачимо їх на вулицях. Інколи не зважаємо, інколи гидливо кривимося, утім, все одно співчуваємо. Українські безхатьки. Хто винен, що вони є? І чи всі безпритульні - алкоголіки або невдахи?

Смердюча занедбана будівля. Двадцятитрирічний Василь інколи тут ночує. Він став сиротою ще у вісім років. Виріс в інтернаті. Коли досяг повноліття - шукав батьківський будинок на Полтавщині. Сподівався, якщо хати вже немає - хоча б переоформити земельну ділянку. Та в місцевій сільраді хлопця ошелешили.

Василь Жуков, безпритульний:

- Ви не імеєте доступу на право власності. Я кажу - а чого це я не вмію? Понімаєте, ви - Жуков. - Я Жуков, я знаю. Ну я йду по материній фамілії. - Ви - Жуков, а владєлець був Заєць Володимир Миколайович.

Батьки Василя жили цивільним шлюбом. Через це, а ще через байдужість соціальних служб - залишився на вулиці. А на території обійстя, де виріс, будівельники звели нове офісне приміщення. 

- Вони мене послали далеко й надовго. Я їм не докажу, що ми тут жили. Нічим.

Відтоді Василь - у Києві. Часто навідується до оцього доброчинного центру. Тут безпритульні можуть безоплатно поїсти, помитися, попрати речі та отримати одяг, поновити документи. Керівник доброчинного центру розповідає - безхатьком може стати кожен.

Артем Макеєв, президент Всеукраїнського благодійного фонду "Соціальне партнерство":

- Есть и бывшие директора, и работники банков, и руководители высших звеньев. И бывшие партийцы, и СБУшники, бывшие партийные школы. Все у нас есть.

Безпритульні через негігієнічний спосіб життя часто хворіють. Тож тут їх підліковують медики. На території закладу є місце навіть мистецтву. Деякі з цих полотен намалювали безхатьки.

Анатолій Рудюк, керівник художньої студії:

- Пусть оно невзрачно, некрасиво, непрофессионально, но уже человек передал что-то, что у него болит.

Найчастіше люди опиняються на вулиці після квартирних афер. Таких історій у відвідувачів центру - хоч греблю гати. Ніна бурлакує вже шостий рік. Жінка хотіла купити будинок, віддала за нього гроші, а папери не оформила.

Ніна, безпритульна:

- А вот так вот с бухты-барахты отдали деньги и на улице оказались. Они документы мне тянули, тянули и так считайте, что ничего не сделали.

Безхатькам дуже складно влаштуватися на добру роботу та провадити порядний спосіб життя. Людина, що потрапила на вулицю, зазвичай, починає вживати алкоголь і віддаляється від суспільства. Оці безпритульні, що блукають залізничним вокзалом, огидні гостям столиці.

Сергій, гість м. Києва:

- Я вот сам из Росии. Приехал на вокзал и первым делом обратил внимание. Грязные люди, конечно, негативные, тем более когда идешь куда-то по делам. Пристают как бы. Не всегда приятно.

Кияни ж таким більше співчувають. 

Олег Пікалов, мешканець м. Києва:

- Я понимаю, что у людей то-то случилось, так произошло и люди оказались на улице. И образ жизни вынуждает их принимать алкогольные напитки и так далее. Куда же деватся таким людям? В нашей стране ничего не сделано для того, чтобы как-то прекратить это.