У Москві викрали позашляховика разом із трирічним малюком, який спав на задньому сидінні. Мати не хотіла його будити й залишила в Тойоті, на паркованні. Жінки не було 10 хвилин. А коли повернулася - ані машини, ані дитини. В місті оголосили план "Перехоплення".

- Девять, девять, Сторожева. Сработала личная сигнализация. Мальчик Василий, 7 лет. Рост метр двадцать. Волосы русые. Школа номер 27.

Cигнал тривоги - експериментальний, а загублений хлопчик живий-здоровий. Так працівники чернігівської державної служби охорони перевіряють новинку - GPS-трекери для школярів.

Андрій Чумаков, заступник керівника УДСО при УМВС України в Чернігівській області:

- На мапі визначається коло, в якому дитина знаходиться постійно. Скажімо, це школа. Якщо тільки дитина перетинає це коло, яке визначене на карті, то на визначений телефон прийде СМС-повідомлення. Це або телефон матері, або телефон нашого чергового пульту.

У режимі онлайн на карті в інтернеті батьки можуть стежити, куди рухається їхня дитина.

Ольга Ворошило, мати першокласника:

- В школу я його відводжу, а після школи не маю змоги. Працюю до шостої години, тому не маємо змоги забирати його. Він ходить у нас сам. Він хлопчик активний, самостійний.

Якщо ж учень ускочив у халепу, він може натиснути кнопку на GPS-трекері й викликати міліцію. Щоправда, є й інший сценарій: малі бешкетники можуть це зробити заради розваги. Тож якщо батьки не достукаються до свідомості дитини, GPS-спостереження їм не допоможе. На цьому наголошують психологи.

Тетяна Подольська, психолог:

- Нужен обязательно диалог ребенка с родителям. Точнее, в первую очередь, родителей с ребенком. Не нужно запугивать, еще что-то делать. Говорите, информируйте, общайтесь с ним. Это самое важное.

Своєю чергою міліція застерігає: доки дорослих немає поруч, на дітей чигає багато небезпек.

Олексій Лазаренко, керівник управління у справах дітей УМВС України:

- Вона може стати жертвою нещасного випадку. Вона може потрапити під колеса автомобілів, якщо це маленька дитина. Вона може стати жертвою насильницького злочину, такого, як пограбування, такого, як розбій, навіть згвалтування.

Про можливі страшні ситуації батьки повинні розповідати своїм дітям, щоправда, робити це варто з розумом.

Тетяна Подольська, психолог:

- Родители точно не должны запугивать. Потому что когда у ребенка формируется эмоция страха, он уже многую информацию упускают из той, что говорит ему мама или папа. Нужно нарисовать картину и дать конкретную схему, как выйти из ситуации. Делай это, не делай то, веди себя таким-то образом. 

Пильно стежити варто не лише за малолітніми дітьми. Найчастіше потрапляють у неприємні ситуації підлітки, для яких кожна дрібниця - трагедія.

Олексій Лазаренко, керівник управління у справах дітей УМВС України:

- Заборона спілкуватися в соціальній мережі, взрив емоцій, і як відповідь на таку дію батьків, можливо піти з дому.

Тільки за три місяці цьогоріч безвісти зникло 65 українських дітей. Як показує практика, вразливі підлітки часто з власної волі покидають домівки.

Олена Письменна, головна менеджерка Служби розшуку дітей:

- Если ребенок вернулся домой живым и здоровым, слава Богу, то желательно не наказывать ребенка, а просто обсудить с ним причины его ухода. 

Батьки повинні бути найближчими людьми своїй дитині, з якими вона могла б обговорити будь-які труднощі. Лише так її можна захистити від лиха.