Закуті будівництвом. Отак про себе кажуть кияни, які мешкають у столиці на вулиці Корсунській. Їхній старенький багатоквартирний будинок опинився серед масштабного зведення цілого житлового кварталу.

Марія Пророченко, пенсіонерка:

- Cтекловаром робила, мешки 50 кг на плечі, на 3-й єтаж і 1700 градусів жари. Биті валянки і летом і зимою, щоб не пеклись ноги, так проробила і слави не заробила.

48 років стажу, інвалід війни і праці. А нині додому бабуся змушена потрапляти отак. Квартиру тут - на Корсунській, 46 - Марія Іванівна отримала ще в сімдесятих. Утім, каже, що будинок її - така собі примара.

- У 86 году переписали нас на знос. Дома по той линіі знесли, а ми так і залишилися.

Майже три десятиліття вони не живуть - існують. Двоповерхівка валиться. Нещодавно будинок офіційно визнали аварійним. Проте мешканці справно платять за оселі.

- Я плачу почті 500 рублів.

А віднедавна їхній будинок, в буквальному сенсі, оточило масштабне будівництво. Краєвид із вікон - котлован і великогабаритна техніка.

- Вот цемент выливається, все несется в квартиру, я этим дышу. 

Весь старенький будинок обставили величезною огорожею. Й на територію потрапити неможливо.

- Ко мне пришли гости! С какой стати я должна спрашивать разрешение у кого-то? 

- Оце така жизнь у мене. 

Місцеву владу така поведінка будівельників дивує. Адже, увага! Головний архітектор Святошинського району навіть не знає, що вони зводять на цій ділянці, поблизу двоповерхівки.

- Непонятная ситуация, есть ли разрешение на строительство, что они там делают...

На доказ своїх слів фахівець показує плани забудови цього кварталу.

Маргарита Макаренко, головний архітектор Святошинського району м. Києва:

- На его месте должен строиться новый дом, но это давно разрабатывалось. Оно видите, без штампа, вот достанем следующий план, который согласованный со всеми, тут пока нет еще застройки.

Тож чому люди стали невід'ємною частиною спорудження, знімальна група "Свідка" вирішила запитати у представників забудовника.

- Да! Давайте где-то в обед с 2-х до 3-х, в том же районе мы находимся, наша компания с другой стороны.

У призначений час прямуємо до офісу. Утім, там не чекають. І знову годують обіцянками.

- Через полчаса я вам перезвоню и к вам подъеду, или как?

- Хорошо. 

Ситуацію ускладнює те, що будинок-руїна відомчий, належить заводу "Теплозвукоізоляція". Підприємство проблемою мешканців не переймається.

- Вони сказали, якби ми строіли, ми б вам надали квартири.

Не вдалося "Свідкові" зв'язатися і з керівництвом заводу, як виявилося, на нього кілька разів скоювали рейдерські напади, а очільників підприємства затримували за хабарництво.

- Керівництва відповідно теж немає, а заступники якісь, а з якого ви питання?

- Я з телеканалу НТН, хотіла домовитись на коментар, але всі телефони не відповідають.

- Так просто тому, що ми тут одні в цьому кабінеті.

- А можна поцікавитись, де всі?

- Поняття не маю, чесно кажучи.

Тим часом "Свідкові" стало відомо, що забудовник провадить перемови про переселення цих людей у сусідню п'ятиповерхівку. Утім, не в нову.

Маргарита Макаренко, головний архітектор Святошинського району м. Києва:

- Они предлагали, тоже в не очень хорошем доме. Это ж уже авария была, мы когда приехали, посмотрели комиссионнно, там падает лестница. 

Розвалюється з вини тієї самої компанії: в 2006 біля п'ятиповерхівки впритул звели новий будинок, й у хрущівці луснули стіни. Непридатним для мешкання визнали весь 4 під'їзд. Сюди й пропонують перебратися пенсіонерці та її сусідам. Обіцяють - тимчасово, нібито до спорудження чергового будинку. Утім, люди побоюються: якщо погодяться виселитися, чи не кинуть їх напризволяще. "Свідок" й далі стежитиме за ситуацією.