Минулого 2012 року в Україні затримали понад 20 тисяч дітей, котрі жили в мандрах.

Тринадцятирічного Вітю в Україні загубила рідна ненька. Громадянка Молдови та її син приїхали на Кіровоградщину до родичів. Коли жінка повернулася на батьківщину, хлопець одразу ж ускочив у халепу. Пішов тинятися вулицями. 

- Ми прийшли сюда с мамкой, чтоб жить тута. Мама поїхала домой, а я попався сразу.

Тепер Вітя в дитячому розподільнику, невдовзі його доправлять до рідної Молдови.

Ольга Селютина, старший вихователь приймальника-розподільника ГУ міліції м. Києва:

- Ми приймаємо такі категорії дітей, як ми кажемо, транзит, транзитні діти. Це діти-мешканці країн СНД, переважно росіяни, діти з Молдови. Працюємо з багатьма притулками Росіїї - Москва і Московська облать і Санкт-Петербург.

Зі слів фахівців, проблеми неповнолітніх - завжди інтернаціональні. Всюди дітвора кидає домівки з тих самих причин.

Ганнуся, мешканка приймальника-розподільника:

- Если родители пытаются сильно много контролировать, ограничивать в свободе, навязывать свое мнение. Никто не спрашивает… Я хочу, чтоб ты занималась балетом, я хочу, чтоб ты ходил на футбол. А у ребенка и не спрашивают, его мнение мало кого интересует.

Тетяна Подольська, психолог:

- Это поиски себя, желание проявить какое-то мужество, интерес, желание найти себя в плане профессии, в плане личностных качеств.  Родители опекают, родители дают деньги и все такое. А они хотят себя проявить. Хотят показать, что они взрослые, самостоятельные.

На залізниці, автовокзалах і в аеропортах вряди-годи можна зустріти й отаких малих волоцюжок.

Олександр, мешканець притулку:

- Я пішов, мама була на роботі, а я придумав, почав просити гроші по метро. Вірші розказувати. Получилось, що мене піймали.

Ольга Селютина, старший вихователь приймальника-розподільника ГУ міліції м. Києва:

- Є таке поняття - дромоманія. Коли дитина, незважаючи на те, що в неї гарна, повна родина і всім вона забезпечена, але дитина сама не може пояснити, чому її тягне. Собрався і пішов. Дитину в таких випадках не цікавить, куди вона іде.

Та найстрашніше, коли малих змушує йти від батьків лихо. У дитячих закладах міліції таких - більшість.

Володимир, затриманий:

- А почему бежал?

- Потому что родители пьют. Заставляют бутылки убирать.

Переважна більшість безпритульних - з неповних родин. Тож психологи радять дорослим якнайбільше з ними розмовляти. А дітям - не вдаватися до крайнощів, роззирнутися довкола - поряд завжди є небайдужі люди.

Маріанна Євсюкова, дитячий правозахисник:

- Якщо дитина є жертвою насильства в сім'ї, або вона спостерігає за насильством, така дитина має змогу звернутися напряму до Служби у справах дітей за місцем свого проживання.