Кожний 15-й злочин в Україні на карбі неповнолітнього. Діти крадуть, трощать і навіть убивають. Здебільшого - через цікавість і надмірну жорстокість.

Недарма вік тинейджерства називають перехідним - упевнені психологи. Вже не діти, але ще не дорослі. Вони - інші. І це вперто доводять.

Тетяна Подольська, психолог:

- Ребенок проявляет очень много таких факторов, который он не проявляет в любой другой возрастной период - это эмансипация, могут показывать противостояние родителям, вызывающее поведение, чтобы завладеть вниманием свертников, и много другое.

Олена Ткаченко, кореспондентка:

- Усі ми родом із дитинства. І варто лише пригадати, як в підліткові роки прагнули вирізнятися. Хто поведінкою, хобі, хто просто дивними зачісками й одягом. Так само і нині. Ось тільки у сучасних дітей більше можливостей.

Один побив. Інший зняв. Третій виклав в Інтернеті. Нехитрий ланцюжок. Але популярність цього тріо серед однолітків вже неймовірна. Дарма, що через покалічене комусь життя.

Сувора реальність змушує здригнутися ще більше: підлітки убивають. У травні цьогоріч на Житомирщині жорстоко позбавили життя жінку. Підозрюють місцевого тринадцятирічного хлопчину. 

- Для нашей области - это шок.

Міліціянти дивуються зухвалості. Здихають полегшено - це радше вийняток.

Валерій Ратинський, керівник відділу УМВС України в Житомирській області:

- Нашей области больше присущи, совершаются преступления несовершеннолетними, имущественного характера - кражи, кражи некрупные, в основном это мобильные телефоны, металлолом.

Із цими злодюжками працювати легше. Хоча й вони отаким дріб'язком затаврували себе на все життя. Їх беруть на облік.

Валерій Ратинський, керівник відділу УМВС України в Житомирській області:

- С нашими подучетниками мы практикуем экскурсии в райотдел - показываем им комнаты для задержанных, водим их в приемник для несовершеннолетних, где они смотрят на вот эту всю обстановку, какое питание, какой режим.

Панькаються з ними до вісімнадцяти років. Потім - або цілковите виправлення, або далі зустрічі з правоохоронцями. Й відповідальність у повному обсязі. Не бажаєте такого майбутнього дитині? То просто любіть її. Але не залюблюйте.

Тетяна Подольська, психолог:

- Очень многое зависит от семьи, к сожалению, утеряны общечеловеческие ценности, которые подростки могут перенимать - благодаря кружкам, спорту, что было раньше, поэтому это только родители, а если родители не уделяют, то представьте - этот ребенок предоставлен сам себе, телевизору, инету.

Нестійка дитяча психіка засвоює здебільшого поведінку батьків. І якщо вона така, то й дитина діятиме за образом і подобою.