День Перемоги - свято чи привід для нових протистоянь? Останні роки в Україні він не минає без бійок і сутичок на ідеологічному грунті. Тож журналісти “Свідка” простежили, наскільки безпечним видалося цьогорічне 9-те травня.

У Львові День перемоги був спокійним - це порівняно з минулим роком. Пам’ятаючи про тодішні інциденти, до охорони громадського порядку залучили максимум правоохоронців. Виставили кордони навколо Пагорба слави. Туди не пускали тих, від кого чекали провокацій: здебільшого, представників ультраправих сил. Ті галасували, однак міліційних кордонів не порушували. Та без невеличкої сутички таки не обійшлося: наприкінці заходу один комуніст спробував розгорнути червоний прапор, а опоненти намагалися йому завадити. Шарпанину припинили міліціянти й спровадили її ініціатора до відділку за порушення громадського порядку та спробу провокації.

- Забрали прапор! Скласти протокол! Доставити, скласти протокол! Коридор!

Олександр Рудяк, керівник ГУ МВС України у Львівській області:

- Будуть притягнуті до адміністративної відповідальності! Крапка! Але не за червоний прапор, а за порушення громадського порядку.

Не давали спокою червоні прапори і в Тернополі. Сутичка націоналістів із правоохоронцями відбулася вже після офіційних заходів. Колона комуністів рушила до Монументу слави в оточенні міліції. Опоненти вимагали зупинити мітинг під радянськими стягами й не хотіли пропускати ходу до пам'ятника. Дорогу перегородив живий кордон, але правоохоронці його прорвали. Трьох найактивніших протестувальників забрали до відділку.

Василь Облещук, заступник керівника УМВС України в Тернопільській області:

- Всі спецпідрозділи, що були, вони всі були без спецзасобів, сила не застосовувалась, ми діяли тільки ліктями і руками, хотіли зробити коридор, щоб люди, політична сила, яка зробила заявку, пройшла.

Мирним і спокійним видалося свято перемоги у столиці. Нечисленим ветеранам діти дарували квіти. Ані георгіївські стрічки, ані червоні прапори в Києві нікого не дратували. От, наприклад, пан Микола навіть приніс на площу Слави величезний портерт Сталіна. І битися до нього ніхто не ліз, хоча такі погляди розділяють не всі.

Микола, мешканець м.Києва:

- День победы связаный из Иосифом Виссарионовичем Сталиным, поэтому и держим. Историю не вернешь.

- А ви не боїтесь, що хтось до вас прийде і почне якісь негативні емоції висказувать?

- Це таке діло, демократія є демократія, возможно і таке.

Без сутичок обійшлося і в Криму та Донецьку. На Донбасі ветеранів також вітали школярі, а після мітингу всіх пригощали польовою кашею.

У Симферополі ж традиційне покладання квітів завершилося масовим гулянням. Єдиний інцидент у столиці автономії спровкувала стара комуністична гвардія. Її представники спробували випередити перших осіб Криму й першими підійти по Вічного вогню. Та перемогти у своєрідному змаганні не вдалося - комуністів відтіснила міліція.

- Что вы делаете? Пойдемте!

- Руки, я вас не трогаю, что вы толкаетесь!

- Вам не стыдно, что вы делаете. Как можно ветеранов толкать!

- Уже повышение получил? Что вы кричите, уважаемый!

- Он вор, какое ты имеешь право!