Коли одні намагаються заробити на дурмані, інші рятують від згубної залежності. Так наркоманів повертають до нормального життя на Донеччині, у Краматорську. Проте, щоб працювати ефективніше, реабілітаційному центрові потрібно більше місця.

Андрій Шавкунов, колишній наркозалежний:

- Людей избивал, наркотик употреблял, аферистом был, вором практиковал, в грязи копошился беззаконья.

У віршах колись залежний від зілля Андрій розповідає про своє минуле. Таких, як він, у цьому реабілітаційному центрі кілька десятків.

Олександр Грицаєнко, член Всеукраїнської асоціації реабілітаційних центрів:

- Конечно, много таких людей - ВИЧ, СПИД, туберкулез. Конечно, сложные люди.

Руслан потрапив сюди вже калікою - через наркотики втратив пальці.

Руслан Ракицький, колишній наркозалежний:

- В конце концов, из-за такого образа жизни, из-за наркотиков отморозил зимой руку, отморозил до такой степени, что отрезали пальцы, отказались все, родственники, мать.

Тут у реабілітаційному центрі наркоманам допомагають знайти сили жити без дурману.

Олександр Грицаєнко, член Всеукраїнської асоціації реабілітаційних центрів:

- Здесь вообще двенадцатишаговая программа на основе христианских ценностей - добродетель, честность, милосердие, и так далее.

У центрі раді допомагати не двом десяткам наркоманів, а й сотням. Та ніде: у них надто мале приміщення.

Олександр Грицаєнко, член Всеукраїнської асоціації реабілітаційних центрів:

- Нет помещения, которое могло бы принять большее количество людей, сегодня мы орендуем этот дом. Если сюда можно набить двадцать человек, то это - сами понимаете - какие-то проблемы.

У центрі бідкаються: мовляв, у Краматорську багато занедбаних напіврозвалених будинків, чому одного з них не віддати на добру справу.

Олександр Грицаєнко, член Всеукраїнської асоціації реабілітаційних центрів:

- В Краматорске много таких заброшенных домов, как правило, участь у них одна: они становятся притоном для наркоманов, тут полно шприцов, так называемых бульбуляторов, все свеженькое. На некоторых даже не застыла кровь.

Засновники реабілітаційного центру сподіваються, що їхні прохання врешті-решт почує міська влада. Вони отримають приміщення, а разом із ним можливість рятувати більше життів.