В Україні зростає кількість дітей, хворих на цукровий діабет. Більшає недужих малюків віком від одного до трьох років. І все частіше рідні категорично відмовляються від лікування інсуліном. Лікарі б'ють на сполох - дорослі наражають таку дитину на смерть.

Олександрі - 13, дівчинка живе з діабетом уже шостий рік. Мати згадує, як дізналася про діагноз доньки.

Людмила Чумаченко, мати хворої дитини:

- У меня просто дар речи пропал. Это нельзя, это внутри. Стараешься никому не показывать, стараешься быть сильным, и если ты несешь ребенку лекарство с первого на 5 этаж, ты подняться не мог. Я прошу Бога, чтоб он дал мне силы подняться, потому что у меня ноги-руки подкашивались.

Перший стрес минув, дівчинка навчилася жити з хворобою. Щодня слідкує за кількістю цукру в крові: рахує хлібні одиниці, сама виконує забір, і коле інсулін.

Олександра, пацієнтка Одеської обласної клінічної лікарні:

- Утром - два укола, обедом. Иногда, если сахар высокий, обедом, могу потом вечером один укол в шесть, и еще в 9-10 часов колемся.

Цукровий діабет - захворювання автоімунної системи, під час якої виникає дефіцит гормону підшлункової залози - інсуліну. На сьогодні медицина пропонує лише ін'єкційний вид терапії. Та трапляються несвідомі батьки, що забороняють колоти гормон дитині. Лікарі-едокринологи застерігають: в таких випадках недужим загрожує кома та навіть смерть.

Лариса Дмитрієва, завідувачка ендокринологічного відділення Одеської обласної клінічної лікарні:

- Был ребенок, девочка, раннего школьного возраста. С впервые выявленным сахарным диабетом. При коме она поступила в отделение, родителям было объяснено, чем болен ребенок, и нуждается в какой терапии. Родители категорически отказались, и начали использовать БАДы. Довели ребенка с "бадами" в реанимационное отделение. Последствия там весьма печальны.

Дехто з батьків, кажуть медики, лікують дітей самотужки, дослухаючись народних цілителів, а то й на власний розсуд. Це щоразу не зворотно підриває здоров'я дитини, якій потрібен інсулін.

Тетяна Лучникова, головний дитячий ендокринолог Одеської області:

- Если ребенок не получает заместительную инсулинотерапию, в результате это летальный исход. Контролируем очень часто уровень глюкозы в крови, которая должна быть у ребеночка натощак от 3,5 до 5,5. У этих детей она выше - 10, 15, 20, были случаи, когда до 48, когда родители отказывались от введения инсулина, этого ребенка мы перевели в реанимационное отделение и после консилиума стали делать инсулин.

Лише на Одещині щорік лікарі виявляють півсотні дітей, котрі захворіли на цукровий діабет. Зрозуміти батьків, для яких щоденні уколи інсуліну - шок, можна, кажуть медики, та в окремих випадках доводиться рятувати пацієнтів примусово.

Лариса Дмитрієва, завідувачка ендокринологічного відділення Одеської обласної клінічної лікарні:

- Поэтому родители, как официальные лица, ответственны за своих детей. Если они не могут им обеспечить, так сказать, полноценную жизнь, это называется "жестокое обращение с ребенком".

У випадках, коли батьки чинять опір лікарям, забороняючи дитині уколи інсуліну, медики змушені звертатися до соціальних служб, адже гіршим за діабет може стати батьківське недбальство.