Де не можна купатися та пірнати, а які місця безпечні для відпочинку на воді?

У цьому місці купатися не можна. Тут навіть таблички висять. Та Олексій на них не зважає.

Той, хто купається:

- Ну, я вообще я не видел...

- А як ви думаєте - це безпечно тут, під мостом?

- Ну, не знаю. Наверное, не очень.

Таких як він - тисячі. Із потеплінням пляжники плавають, здебільшого, там, де робити цього не можна.

Тарас Подольський, рятувальник:

- Перед тим, як заходити в воду, потрібно поставити питання - а чи потрібно заходити в воду?

Тарас - рятувальник. Щосезону з води витягає з десяток потопельників, що перецінили свої можливості. Найчастіше травмуються, коли плавають біля мостів і доріг - у таких місцях на дні накопичується технологічне сміття. Ще рятувальник не радить купатися там, де стоять катери й човни - їх часто прив'язують дротами, які іржавіють і розсипаються. Основних загроз у воді - три. Це - підводна течія, сп'яніння і надто - судоми. Плавці віддаляються від берега, а там вода ще не прогріта.

Тарас Подольський, рятувальник:

- Зараз несподіванка - це непрогріта вода. Вона не прогріта для того, щоб людина почувала себе безпечно. Перепади температури. На піску майже 40 а вода - 16-15, а на дні - то всі 12 градусів буде. Це різкий перепад.

Геннадій почувається впевненіше у воді, ніж на суходолі. Хлопець переконує: вижити можна навіть у найекстремальніших ситуаціях, головне - знати, як.

Генадій Ключник, тренер із плавання:

- Якщо ви потрапили до води і вас схопила судорога, ви можете врятувати себе, якщо розтягнете мишцу в іншу сторону. Інша річ - якщо ви опинилися у струмені води, то ніколи не можна плити проти струменя. Краще - поперек, щоб вийти з нього, і тоді ви зорієнтуєтесь, як вийти до берега.

Аби вберегти у воді дітей, їх варто вчити плавати з пелюшок. Щоправда, варто, щоб це робив експерт.

Світова практика доводить: після народження і до чотирьох місяців дитина має природні інстинкти виживання у воді, які з часом забуває.

Генадій Ключник, тренер із плавання:

- Вона має навичку триматися на воді, і, в більшості випадків, на спині. Тобто, якщо взяти дитину місяць, наприклад, кинути в воду - вона спливе, і перевернеться на спину автоматично. Тобто, дуже в рідких випадках дитина не зможе цього робити.

Найчастіше тонуть на диких пляжах. Там ані рятувальників, ані попереджувальних знаків. Проте й на офіційних, міських, на термінову допомогу розраховувати не варто. Столичні водолазні служби констатують: для ефективного порятунку грошей немає.

Павло Походій, керівник КП "Плесо":

- По штату, відповідно розрахунків, які затверджені - 1034 посади, а фактично - 608, і ми ще вимушені будемо скорочуватись, бо з бюджету нам передбачено 27 мільйонів. Це якраз по 550 чоловік. На один рятувальний пост потрібно 88, на сьогодні їх 50. На інших не вистачає коштів, коштів і коштів.

Та хай де людина тоне, на офіційному чи на дикому пляжі - головне, щоб не панікувала і щосили волала про допомогу. Якщо не поталанить із рятувальниками, можуть зарадити випадкові свідки.