Дві трагедії наробили галасу на Дніпропетровщині. Протягом тижня повісилися десятикласники однієї сільської школи. Спочатку - хлопець, а потім - дівчина. Деталі обох пригод з'ясовували наші кореспонденти.

Він був звичайним хлопцем. Веселий, привітний, добре навчався, забезпечені батьки, повноцінна родина. Та якось ввечері юнак пішов гуляти, і не повернувся. Вночі його знайшли в лісосмузі... повішеним.

Олександр Соловей, класний керівник:

- Після того, як це трапилось, у дітей був шоковий стан, дуже важкий. Нам прийшлося визивати психолога, який починав трохи розгрузити дітей.

Не встигли в школі оговтатися від першої трагедії - за тиждень знову смерть. 15-річна дівчина з паралельного класу повторила відчайдушний вчинок однолітка. Повісилася на дереві у дворі власного будинку.

Сергій Порхун, в.о. керівника Солонянського РВ міліції:

- Учились они в одной школе. Понятно, что они как-то пересекались в школе, но тесных отношений они не поддерживали. Понятно, что первое самоубийство, может быть, как-то повлияло, толчок второго.

Однакова смерть - різні причини. Правоохоронці з'ясували: хлопець вкоротив собі віку через нерозділене кохання. Дівчина - сумувала за загиблим батьком і страждала через скрутний фінансовий стан родини.

Трагедії можна було б запобігти. Підлітковий вік - складний, психіка дітей - неврівноважена. Головне, щоби в цей період було, з ким поділитися своїми проблемами.

Наталя Пекарська, психолог:

- Главный минус таких маленьких школ - здесь не предусмотрено наличие психолога. Дети выражают желание: "Если бы у нас был психолог, мы бы к нему обращались, нам не с кем поделиться, мы не можем рассказать родителям, мы не можем рассказать директору. Дайте нам человека, с которым можно поговорить".

То - не панацея, запевняють правоохоронці. Другої смерті посилені заняття з психологом у школі не попередили. Депресивного настрою дівчини ніхто з дорослих навіть не помітив.

Алан Цховребов, прокурор Солонянського району:

- Кроме этого проверяется, как отработали службы соответствующие, психологи, работа проводилась определенная, но насколько, к сожалению, это привело к тому, что через какое-то время произошел аналогичный факт.