Мій дім - моя фортеця. Ця приказка втрачає актуальність. Лише в Києві 60 відсотків будинків не відповідають жодним нормам пожежної безпеки. Тож сподіватися на порятунок у вогні дедалі тяжче. Пожежники б'ють на сполох - гасити вогонь іноді ніяк і нічим.

Віталій Перцовський, керівник відділу спеціалізованого ремонтного управління:

- Пожарный клапан. В случае пожара он падает, вверху включается электродвигатели, которые делают вытяжку, чтобы люди не задохнулись от дыма. В случае пожара жилец нажимает кнопку, приходит вызов "01", падает клапан и включается электродвигатель. Вікриваються клапани, до шахти підносять листок бумаги, він вилітає наверх.

Ця система виводить дим з під'їзду і не дає пожежі розгорітися. Нею обладнували майже всі радянські будинки. Тут усе продумано. Автоматики мінімум - всім керують потоки повітря.

Олександр Хорунжий, керівник відділу ГУ МНС України м. Києва:

- От подивіться, як двері зачиняються. Абсолютно неможна відчинити двері. І продукти горіння не будуть доходити з інших поверхів.

Це можливо, хіба що, в ідеальному будинку. В типовому столичному - вкрадено все.

Олександр Хорунжий, керівник відділу ГУ МНС України м. Києва:

- Вот, разбарахолено, раскурочено, и все украдено. Система не спрацює.

Якщо система не працює, єдиний засіб побороти вогонь має бути отут.

Олександр Хорунжий, керівник відділу ГУ МНС України м. Києва:

- Що тут повинно бути. По перше - пожежний рукав, пожежний ствол, він повинен бути приєднаний до відповідного вентелю. Повинен бути вентель.

А тут - ані вентеля, ані крану. Пожежники розводять руками.

Олександр Хорунжий, керівник відділу ГУ МНС України м. Києва:

- Скористатися цим пожежним краном не можливо ні мешканцям, ні пожежним бригадам, які прибудуть на місце не дай Бог.

Загасити полум'я, звичайно, допоможе спецтехніка, але часто починати боротьбу з вогнем потрібно ще до приїзду еменесівців. Інженер Віталій нарікає: про яку пожежну безпеку можна говорити, коли в щитку, що контролює всю електрику в будинку, залишилося кілька кабелів. І то, бо вкрасти їх неможливо - вдарить струмом.

Віталій Перцовський, керівник відділу спеціалізованого ремонтного управління:

- В основном, это делают бомжи, которые ничего... Свое время в Деснянском районе никто не мог зайти. Но потом это как-то отошло, и никто не мог ставить.

В будинку, де мешкає Ніна, вкрали все. Залишилися хіба голі стіни.

Ніна, мешканка м. Києва:

- Мені вже нічого не страшно. Все поломане, все розібране, нічого бояться. То вже нічого не буде.

Чи буде? Це вирішує місцевий ЖЕК. Щороку пожежники пишуть комунальникам, щоб ті усунули вади. У житлоконторах знизують плечима.

Людмила Білінська, головний інженер ЖЕКу №513:

- Немає коштів у нас. Як будуть кошти, зробимо. Мешканці самі повинні трохи дивитися, вони ж тут проживають.

На тлі такої беззахисності будинків перед займаннями еменесівці просять мешканців хоча б не погіршувати ситуації і не захаращувати коридорів. Часто палаючі купи сміття стають справжніми пастками. А ще рятувальники радять ставити автоматичні запобіжники. Тоді хоч головної причини пожеж можна уникнути.

Олександр Хорунжий, керівник відділу ГУ МНС України м. Києва:

- Це нормальна практика, коли є така автоматика, коли у випадку перепаду електроенергії чи в квартирі, чи в під’їзді ці автомати можуть спрацювати, і запобігти пожежі внаслідок короткого замкнення.